День Святих мучеників Агапія, Пуплія, Тимолая, Ромула, і двох Олександрів, і двох Діонисіїв

Агапій, Ромул, Олександр

28 березня (за новим стилем) – день Святих мучеників Агапія, Пуплія, Тимолая, Ромула, і двох Олександрів, і двох Діонисіїв.

Ці святі багатостраждальні мученики були за царювання Диоклитіяна Агапій — із Газького града, Тимолай — із Понта Євксинського, два Діонисії — із Триполя Фінікійського, Ромул ж був піддияконом Діоспольської церкви, Пуплій і два Олександри — з Єгипту. Постраждали ж у Кесарії Палестинській від ігемона Урвана у другий тодішнього гоніння рік, коли даний був по всіх краях і градах нечестивий наказ царський, аби християн до ідолопоклоніння і нечистих жертв переконувати.

Коли ж свято якесь богомерзенне в Кесарійському граді відбувалося і люду із навколишніх сіл незліченно зібралося, приготоване було видовище, на якому християн, яких тримали в путах, мали мучити. Зійшовся на те видовище весь зібраний...

Читати

Великий покаянний канон св. Андрія Критського

Марія ЄгипетськаНа сайті cegolnya.uz.ua знайшов статтю про одну з характерних особливостей богослужіння Великого посту – читання чи спів Великого покаянного канону святителя Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту особливостей зовсім мало, а з буденних служб серед вірян найбільш популярні дні, коли читається канон св. Андрія Критського. Публікуємо цю статтю буквально за півгодини до особливого богослужіння на п’ятій седмиці Великого посту – так зване «Маріїне стояння». Це утреня четверга 5-ї седмиці, у парафіяльній практиці найчастіше її служать в середу ввечері. Окрім Великого покаянного канону, за...

Читати

22 березня – день пам’яті сорока Севастійських мучеників

сорок мучеників

Сорок Севастійських мучеників (англ. The Holy Forty Martyrs of Sebastia, † 320) — 40 святих молодих воїнів з Каппадокії (нині Туреччина) за відмову принести жертву ідолам були кинені роздягненими у замерзле озеро. Східна церква вшановує їх пам’ять 22 березня (9 березня за юліанським календарем).

Воїни були родом з Каппадокії (нині на території Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.

На ранок один з воїнів не витримав, але як тільки забіг до лазні, то відразу помер. Однак мучеників все-таки стало сорок. Один...

Читати

Неділя Іоана Ліствичника

Іоан Ліствичник

В четверту неділю Великого посту Свята Церква вшановує пам’ять преподобного Іоана (Іоанна) Ліствичника (Лествичніка) (649).

Про походження преподобного Іоана майже не збереглося відомостей. Існує передання, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких святкується 26 січня.

В шістнадцять років отрок Іоан пішов в Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений в інока. Один з присутніх при постриженні, авва Стратигій, передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової. Протягом 19-ти років преподобний Іоан трудився в послусі своєму духовному наставнику. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоан вибрав усамітнене життя, віддалившись в безлюдне місце Фолу, де провів 40 років в подвизі безмовності, пості,...

Читати

Хрестопоклонна неділя

хрест

У третю неділю посту свята Церква для збадьорення і підкріплення нашого духа наказує по-особливому почитати святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопоклонна неділя.

Святий хрест має пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас звертається Ісус Христос: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною… Хто не несе хреста свого і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем” (Лк. 9, 23 і 14, 27).

Хрестопоклонна неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасення, тією зброєю є святий хрест. І якраз...

Читати

Неділя 2-а Великого посту: вшанування свт. Григорія Палами та преподобних Києво-Печерських

Григорій Палама

В другу Неділю Великого посту вшановуємо пам’ять святителя Божого Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.

Сьогоднішній недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної. Готуючи нас до Великого посту, Свята Церква через богослужіння та повчання закликає всіх до покаяння, духовного оновлення, закликає скинути пута гріха. З настанням посту прийшов час сприятливий, час спасіння.

Богослужіння цих двох седмиць створювали для православних християн особливий духовний настрій, спонукаючи осмислити своє життя. Ці святі дні...

Читати

Святий благовірний великий князь Ярослав Мудрий

5 березня 1054 року (за новим стилем) упокоївся великий Київський князь Ярослав Мудрий. Керманич Києво-руської держави спочив згідно літопису у Федорову суботу першого тижня святого і великого посту 28 лютого 1054 року. В 2008 році на Ювілейному Помісному Соборі 11 липня князя Ярослава Мудрого було причислено до сонму святих. Відтепер в нашій Церкві його шанують як святого благовірного князя, пам’ять якому встановлена 5 березня за н. ст.

Святий благовірний великий князь Київський Ярослав Володимирович, названий Мудрим, народився близько 983 р. і був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого, Хрестителя Руси. У п’ятирічному віці, разом з іншими братами, Ярослав був охрещений на святому джерелі поблизу нашого другого Йордану – Дніпра,...

Читати

Торжество Православ’я

православіє, ікона

В першу неділю Великого посту багато українців святкують Торжество Православ’я.

Ось що пишуть наші колеги з risu.org.ua про це свято: На Помісному Константинопольському соборі в 842 році за імператриці Феодори і Патріарха Мефодія було остаточно відновлено і затверджено шанування святих ікон. На цьому соборі, з вдячності Господу Богу, який дарував Церкві перемогу над іконоборчою та іншими єресями, було встановлено свято Торжества Православ’я, яке відбулося у першу неділю Великого посту, і яке й досі відзначається у всьому православному світі.

Ікона (слово грецьке, що означає «образ», «зображення») стала невід’ємною частиною православного життя. Священні зображення є складовою православних храмів. Деякі ікони мають дивні історії, ознаменовані молитвою праведників. Перед деякими з них відбувалися зцілення, тому в християнську свідомість вони увійшли як чудотворні.

Перед шлюбом, перед...

Читати

Святих апостолів слов’янських Кирила і Мефодія

Кирило і Мефодій

Походження братів

Кирило і Мефодій були рідними братами, походили від солунського вельможі. Кирило (до чернецтва Костянтин) виховувався при константинопольському дворі, разом з малолітнім імператором Михайлом III (855-867); у знаменитого Фотія він вчився словесним наукам і логіці, потім слухав філософські і математичні науки, а коли, нарешті, вступив в духовне звання, був бібліотекарем і займав посаду вчителя філософії. Мефодій, після домашнього виховання, поступив у військову службу і декілька років був правителем в одній слов’яно-грецької області, а потім залишив світ, і, віддалившись з братом своїм на Олімп, проводив там час в посту і молитвах. У 858 році імператор відправив обох братів для проповіді слова Божого хазарам, вони відплили на кораблі до Херсонесу, суміжного з областю хазарів, і залишалися там на деякий час, для...

Читати

26 лютого – день пам’яті благовірного князя Костянтина Острозького

Святий благовірний князь Костянтин Острозький (1526 – 1608) – український магнат, воєвода Київський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.

Походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI – початку XVII століття. Батько Костянтина-Василія – Костянтин I Іванович Острозький – великий гетьман литовський. Своє походження родина Острозьких вела від самого Володимира Великого, мала серед предків багатьох видних діячів, навіть одного святого – преподобного чудотворця Феодора Острозького. Їхні землі – то була «держава в державі»: 80 міст (серед них – Острог, Володимир), 10 великих містечок, 2760 сіл. Серед посад і титулів князя – «староста Володимирський», «воєвода Київський». Острозький володів також значними земельними...

Читати

Сторінка 1 з 161234567891011...Остання »