Неділя Святих отців Першого Вселенського Собору

День Святих отців Першого Вселенського Собору шанується в сьому неділю після Великодня.   В червні 325 року в місті Нікея (сучасний Ізник в Туреччині) імператором Костянтином Великим був скликаний перший в історії християнст...

Читати...

Перший Вселенський собор

Неділя сліпородженого

Церковні проповіді в шосту неділю після Воскресіння Господнього присвячені розповіді євангеліста Іоанна про повернення Ісусом зору сліпому з народження чоловікові. Ця історія має безліч трактувань, і кожен знаходить для себе таке поясн...

Читати...

Неділя сліпородженого

Сім Вселенських Соборів

Вселенські Собори - зібрання предстоятелів і представників усіх Помісних Церков , що скликаються для позбавлення влади єресей і затвердження істин віровчення , для встановлення правил , обов'язкових у всій Церкві, і для вирішення питан...

Читати...

Вселенські Собори – зібрання предстоятелів і представників усіх Помісних Церков , що скликаються для позбавлення влади єресей і затвердження істин

Самарянка та Ісус Христос

Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку

Досить часто людина буває не готова до змін в собі, не здатна відкрити душу для діалогу з Богом. Але раптові події в житті, несподівані чудесні зустрічі можуть стати тим першим кроком, завдяки якому відкривається Світло Істини, а Слово Боже стає вказівною зіркою на життєвому шляху. Саме таке перетворення ми спостерігаємо в історії зустрічі Ісуса з жінкою-самарянкою, описаною в Євангелії від Іоанна. Зустріч з самарянкою Спекотним літнім днем Ісус зі своїми учнями мандрував з Юдеї до Галілеї через Самарію. Зупинившись поблизу міста Сихар (давня назва Сихем), Він залишається біля криниці праотця Іакова очікувати учнів, які пішли купити їжі. В цей час по воду прийшла місцева жителька, самарянка. Ісус звернувся до неї, попросивши води, чим викликав у жінки неабиякий подив. В ті часи не тільки існувала ворожнеча між юдеями та самарянами і […]

Читати

Михайлівський Золотоверхий монастир

михайлівський собор

Одним з найбільших здобутків українського народу в новітній історії є відбудова двох знакових храмів, де наші предки молилися майже 1000 років – Успенський собор- Києво-Печерської Лаври і Михайлівський Золотоверхий монастир. В останню неділю травня святкується день Відновлення Михайлівського Золотоверхого собору в м. Києві (2000) (святкування перехідне в останню неділю травня за н. ст). Цей храм був споруджений у 1108—1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на базі Михайлівського Золотоверхого собору. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На початку 20 століття храм — 7-купольний (верхня фотографія). Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва. Згідно з думкою деяких істориків, […]

Читати

Ікони Божої матері, частина 1

Староруська ікона Божої матері

17 травня, 1 жовтня Староруська ікона Божої Матері. Найбільша виносна ікона у світі висотою 278 см і шириною 202 см до XVII століття знаходилася у місті Стара Русса, куди її принесли греки з Ольвіополя в часи, коли християнство на Русі тільки робило перші кроки. У 1655 році на слізне прохання одного з мешканців Тихвіну, ікона помандрувала до цього враженого моровою виразкою міста. Очікуване диво відбулося, хвороба відступила, але містяни не знайшли в собі сил повернути ікону власникам. І тільки у 1768 році в Стару Руссу прибув список, а сам оригінал повернувся тільки 1 жовтня 1888 року. Ця дата стала ще одним днем вшанування чудотворного образу. 18 травня Ікона Божої Матері “Невипивана Чаша”. Простий люд у Росії був завжди ласий до п’янкого зілля. І це часто приймало загрозливі масштаби, руйнуючи життя […]

Читати

Святих апостолів слов’янських Кирила і Мефодія

Кирило і Мефодій

24 травня Східна церква вшановує рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів слов’янських. Імена Святих рівноапостольніих Кирила та Мефодія відомі кожному, хто цікавився розвитком слов’янських мов. Їх насичене подіями життя залишило яскравий слід в історії просвітництва і проповідництва християнства.   Рідні брати Кирило і Мефодій народилися в місті Солуні (сучасні Салоніки, Греція) у родині знатного вельможі у першій третині IX сторіччя. З дитинства велике значення надавалося їхній освіті. Так Мефодій, отримавши домашнє виховання, вступив до військової служби за прикладом свого батька. Завдяки своїм талантам і здібностям він дослужився до звання стратега. Протягом 10 років Мефодій був архонтом однієї з провінцій Македонії, заселеної слов’янами. Згодом, віддалившись від мирських справ, він став ігуменом монастиря Поліхрон.   Кирило (в миру Костянтин) навчався при константинопольському дворі разом з юним імператором Михайлом III. Під керівництвом знаменитого Фотія […]

Читати

Неділя про розслабленого (паралізованого)

гравюра зцілення розслабленого Юліус Шнорр фон

Четверта неділя після Великодня присвячена спогадам про дивовижне зцілення Ісусом розслабленого (паралізованого) чоловіка, що 38 років не втрачав віри в Чудо. Про цю подію розповідає в своєму Євангелії святий Іоанн, який описував всі появи Господа під час свят в Єрусалимі. В прадавні часи славилася своїми чудодійними зціленнями Овеча купіль. Розташована вона була недалеко від Храму в Єрусалимі. Купальня наповнювалася з джерела, але цілющі властивості їй надавало сходження час від часу Ангела Господнього і збурення ним вод. І позбавлявся хвороб лише той, хто першим встиг зануритися в цей момент. Багато людей зцілилося таким чином. А чоловік, що не міг самостійно рухатися, багато років чекав нагоди і вірив, що таки з’явиться людина, яка йому допоможе. В одне із великих свят Господь завітав до Єрусалиму і відвідав Овечу купіль. Серед багатьох очікуючих на […]

Читати

Згадування появи на небі Хреста Господнього в Єрусалимі

351 Єрусалим від Голгофи до Єлеонської гори Чесний Хрест сяяв яскравим світлом

20 травня (7 ст.ст.) в  Єрусалимі у 351 році відбулось чудо. На небі люди бачило знамення. На небі від Єлеонської гори (або за іншими джерелами її називають Оливною) до Голгофи (Голготи) з’явився Чесний Хрест. Навколо Хреста сяяло яскраве світло.   Святитель Кирило Єрусалимський спробував використати цю надзвичайну подію. Він спробував навернути імператора-аріанина Констанція у християнську віру. Він написав йому особливого листа.   Священики меншого рангу показували на це кількакілометрове знамення нехристиянам і багато з них увірували. Чесний Хрест над Єрусалимом можна було бачити кілька годин.  

Читати

Святий Миколай Чудотворець

Святий Миколай

Святий Миколай або Микола (270 /286/ — 19  (6 ст.ст.) грудня 326 /345, 351/) — єпископ Міри (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), християнський святий, відомий як Миколай Чудотворець. Свята церква 22 (9 ст. ст.) травня відзначає Перенесення мощей святителя i чудотворця Миколая з Мир Лiкiйських у м. Барі (1087). Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам’ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. Св. Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців і лучників. Визнається патроном міст Амстердам (Нідерланди), Барі (Італія), Барранкілья (Колумбія). Письмових джерел про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.). Згідно різних переказів Миколай народився 270—286 рр. […]

Читати

Святий апостол Іоан (Йоан, Іван) Богослов

Йоан Богослов

21 травня та 9 жовтня Свята Церква вшановує пам’ять одного з найбільших апостолів Христових – Йоана Богослова. Святий апостол і євангеліст Іван Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор. Під час Таємної Вечері він сидів при столі поруч з Господом і за знаком апостола Петра, припавши до грудей Спасителя, запитав про […]

Читати

Преподобний Іов, ігумен і чудотворець Почаївський

Преподобний Іов Почаївський ігумен і чудотворець

Народився в побожній сім’ї приблизно у 1551 році. Його родина мала прізвище Залізо, жила на. Покутті в Галичині. Хлопчик при хрещенні отримав ім’я Іван. Коли ж мав всього 10 років, покинув батьківський дім і прийшов в Преображенський Угорницький монастир. Тут настільки переймається чернечим життям, що здивовує братію монастиря і в 12 років його постригають у монахи з іменем Іов. Він багато потрудився на ниві Христовій. Преп. Іов – сучасник царя Іоанна Грозного, Бориса Годунова, Олексія Михайловича, Богдана Хмельницького, Адама Кисіля, товариш знаменитого Костянтина Острозького, свідок Брестської унії, учасник Синоду проти Мелетія Смотрицького, судився проти дідича Фірлея. Так з 12 років він стає “іноком зело іскусним”, “живя как ангел Божий посреди братий”. Особливо його добродійство і благочестиве життя було повчальним для братії обителі “зене всем на взор и пользу бяше”. Коли […]

Читати

Священомученик Макарій митрополит Київський

Священомученик Макарій митрополит київський

Священномученик Макарій жив і здійснював свою архіпастирську діяльність у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському — спільній державі литовців та русинів (себто українців і білорусів), що утворилась внаслідок спільної визвольної боротьби литовців і русинів проти Золотої (Волзької) Орди та проіснувала майже 250 років (1320–1569). Офіційною мовою цієї держави була руська мова (староукраїнська мова), переважна більшість населення, у тому числі й князі, трималась православної віри. На момент поставлення сщмч. Макарія митрополитом Київським у 1495 р. Московська і Київська Церкви-митрополії існували й розвивалися вже цілком окремо одна від одної. У 1448–1458 рр. відбувся остаточний поділ Київської митрополії, яка від часу «хрещення Русі» входила до складу Константинопольського патріархату, між великими Литовсько-Руським і Московським князівствами, внаслідок чого відокремилася незалежна від Константинополя (автокефальна) Московська митрополія. Київська ж митрополія (Литовсько-Руська) так і залишалася в складі Константинопольського […]

Читати

Сторінка 1 з 221234567891011...20...Остання »