Жінки-мироносиці

Жінки-мироносиці - це приклад віри, який варто наслідувати. Прийдешня неділя, друга після Пасхи, присвячена пам’яті Святих жінок-мироносиць. І тому в народі іноді називається «жіночим днем у християн східного обряду». Продовжуючи свят...

Читати

Жінки-мироносиці

Радониця – радість воскресіння померлих

У вівторок другої седмиці по Пасці, Православна Церква встановила поминання покійних.В народі цей день називають Проводами, або Радоницею. За місцевими звичаями в Українській Церкві Проводи можуть відбуватись на Світлому тижні чи на Фомину неділю. Цього дня християни як би розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Етимологічно слово “радониця” сходить до слів “рід” і “радість”, причому особливе місце Радониці в річному крузі церковних свят – відразу після Світлого пасхального тижня – як би зобов’язує християн не тужити і не нарікати з приводу смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в...

Читати

Святий апостол Фома (Хома, Тома)

апостол Фома

Через сім днів після Пасхи (Антипасха) та 19-го жовтня (6-го за старим стилем) Свята Церква святкує пам’ять святого апостола Фоми (Хоми, Томи).

Апостол Фома (грецькою – Θωμᾶς) був родом з галілейського міста Пансади, займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.

Про його життя нам відомо небагато. Він відрізнявся, очевидно, деякими особливостями у своєму характері, в якому помічалася, головним чином, схильність до маловір’я, що особливо яскраво проявилося після воскресіння Спасителя.

У велично зворушливих рисах в Євангелії від Іоанна 20:20-29 передається такий факт: коли воскреслий Спаситель з’явився всім учням, зібраним в будинку при зачинених дверях, Фома засумнівався було в Його воскресіння, і Христос дозволив йому вкласти руку в ребра Свої...

Читати

Іверська ікона Божої матері

У вівторок Світлого тижня вшановуємо Небесну Царицю заради Її ікони, яка іменується Іверською.

Історія цієї ікони почалася у ІХ столітті в невеликому поселенні поблизу міста Нікеї за часів царювання імператора-іконоборця Феофіла (829 – 842 рр.). Одна благочестива жінка, вдова, що жила разом із своїм сином, зберігала вдома заповітний образ Божої Матері. Сталося, що про її духовний скарб стало відомо. Часи іконоборства були позначені зневажливим ставленням до священних зображень. Навіть більше того, за зберігання і вшанування ікон людину могли піддати жорстоким покаранням. Образи угодників Божих відбирали у віруючих, забирали із храмів, показово знищували, демонструючи зневагу, плюндрування святині. Але якщо християнська душа бачачи милість Божу до себе через благословення від...

Читати

Світла седмиця

З апостольських часів свято християнської Пасхи продовжується сім днів, тобто весь тиждень, від власне Великодня до Неділі Фоми, або Антипасхи. Цей тиждень називається “Світла Пасхальна Седмиця”. Кожен день тижня теж називається світлим – Світлий Понеділок, Світлий вівторок і т. Д., А останній день – Світла Субота.

У Великодню Седмицю в храмах щодня відбуваються богослужіння по великоднього чину. Ранкові та вечірні молитви замінюються співом Пасхальних годин.
Весь тиждень, після Літургії, відбуваються хресні ходи біля церкви, в яких, носиться хрест Христовий. У продовження всієї седмиці покладається глумливою дзвін у всі дзвони.

Після кожної Божественної літургії здійснюється святковий хресний хід, що символізує хід жінок-мироносиць до гробу Христа. На...

Читати

Світла Пасха. Воскресіння Господнє

Великдень

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”
(Тропар Пасхи).

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це Великдень. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені: “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”.

Святі Отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього празника. “Пасха в нас, — каже святий Григорій Богослов у своєму пасхальному слові, — це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує зірки”. А святий Іоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Воскресіння Христове: “Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога?...

Читати

Страсна субота. Як себе правильно поводити

В Велику суботу потрібно багато чого встигнути зробити: допекти паски і довести до розуму кожне великоднє блюдо, пофарбувати яйця, прикрасити будинок і обов’язково сходити до церкви.

Але крім цього, є визначені правила.

Отже Страсна субота: що не можна робити в цей день?

З особливим трепетом до наступу цієї останньої суботи перед Великоднем відносяться люди, які дотримувалися Великого посту. Адже Велика субота є останнім пісним днем, який закінчиться вже після святкового Хресного ходу опівночі. Взагалі, за церковним статутом, бажано в суботу, як і в Страсну п’ятницю, утримуватися від їжі по максимуму: їсти лише хліб і пити воду. В принципі, якщо нагадувати собі, що святкова трапеза вже не за горами, сили протримати...

Читати

Страсна П’ятниця

страсті

За два дні до Великодня християни східного обряду відзначають Страсну П’ятницю – найбільш скорботний день церковного календаря, коли згадують хресні страждання і смерть Спасителя. Саме через це кожна п’ятниця є пістним днем.

Цього дня Страстної седмиці піст стає особливо суворим. За церковними канонами, не можна їсти нічого, крім води і хліба.

Страсна п’ятниця – найскорботніший у церковному календарі. У п’ятницю перед Пасхою розіп’яли Ісуса Христа. У цей день люди згадують страсті і смерть Ісуса Христа і дотримуються суворого посту. Священнослужителі вдягають найтемніший одяг і не здійснюється божественна літургія, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці.

Взагалі, в цей день люди обід не готували. Жінкам не можна у Страсну п’ятницю прибирати, шити, а чоловікам – тесати, рубати тощо. В цей день не можна...

Читати

Чистий четвер в страсний тиждень

Тайна вечеря

В страсний тиждень кожен день є особливим. Не є виключенням і четвер. Христос омив ноги апостолів під час тайної вечері. Христос омив кожному із своїх учнів ноги. Таким чином він продемонстрував їм міру свого служіння. В цьому випадку — це вияв великої любові Спасителя до своїх учнів.

Тайна вечеря відбулася у четвер, день перед розп’яттям Сина Божого. У цей день Христос зібрав своїх учнів і розповів апостолам, яке майбутнє його чекає. Він також розказав учням, що серед них є зрадник, який зрадив його. Він попросив зрадника вмочити свій хліб у його вино. Зрадником був Юда Іскаріот: він вмочив свій хліб у вино Ісуса.

Таємна вечеря — остання вечеря Ісуса Христа с учнями-апостолами напередодні страстей, на якій він запровадив Таїнство Євхаристії (Причастя;...

Читати

Благовіщення Богородиці

Благовіщення

Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного — 25 березня.

В цей день архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа.

Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде...

Читати

Квітна неділя. Вхід Господній у Єрусалим

Квітна неділя

Вербна неділя — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем.

Народні назви – Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй).

Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

Євангелист Матей (Матвій) так описує Вхід Господній до Єрусалима:
А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх...

Читати

Сторінка 1 з 171234567891011...Остання »