Святий Максим Сповідник — один із найвідоміших християнських учителів VII століття. Він жив у часи, коли Церква переживала суперечки про віру. Максим був монахом, письменником і богословом. Його прозвали «Сповідником», бо він відкрито визнавав справжнє вчення Ісуса Христа, навіть тоді, коли за це переслідували.
Максим народився приблизно у 580 році в Константинополі. Спочатку він працював при імператорському дворі, але залишив світське життя, щоб стати ченцем. Він багато писав про любов до Бога, про молитву і про те, як правильно жити за Євангелієм.
Його називали “Сповідником” не тому, що він приймав сповіді, а тому, що в церковній традиції сповідник — це той, хто відкрито «сповідує» (визнає) істинну віру і готовий терпіти переслідування, але не зрікається Христа.
Максим Сповідник відмовився прийняти неправдиве вчення, навіть коли йому погрожували, катували, відрізали язик і праву руку, щоб він більше не міг писати чи говорити про віру. Він усе одно залишився вірним істині до кінця життя.
Святий виступав проти помилкового вчення монофелітів (воно заперечувало, що Христос має дві волі — Божу і людську). Через це його ув’язнили, піддали тортурам і заслали у Колхіду (нині територія Грузії). У вигнанні він і помер 13 серпня 662 року.
Церква вшановує пам’ять святого Максима у дві дати:
- 13 серпня — день його смерті;
- 3 лютого (за новим стилем, 21 січня — за старим) — у деяких православних і католицьких календарях.
Максим Сповідник вчить нас, що навіть коли важко, не можна відмовлятися від істини. Його життя — приклад мужності, віри та любові до Бога, які залишаються актуальними і для нас сьогодні.