1. Вода, над якою здійснено обряд освячення; свячена вода; свята вода; 2. агіасма велика Те саме, що вода богоявленська
агіасма велика
див вода богоявленська
агіомнисія
див. поминання
Агнець
див. Агнець євхаристійний
Агнець євхаристійний
Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора
Агнець літургійний
див. Агнець євхаристійний
аер
див воздух
алилуарій
1. Вірш псалма, який виконують на Літургії після читання Апостола перед читанням Євангелія й супроводжують приспівом “алилуя”; алилуя; заст. азматик; 2. Приспів “алилуя”
алилуя
Те саме, що алилуарій 1; Приспів кондака акафиста
анагност
див. читець
аналагіон
див. аналой
аналогій
див. те саме що і аналой
аналой
і заст, аналогій, аналагіон, розм. налой. Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп’яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець
анафора
Те саме, що канон евхаристійний; Частина Літургії вірних, під час якої відбувається переосутнення та піднесення Святих Дарів; див. Агнець; див. антидор; див. воздух
богослужіння заупокійне
див. поминання
вода богоявленська
Вода, освячена в навечір’я та в саме свято Богоявлення
воздух
Велика хустка, якою після проскомидії, а також після великого входу накривають разом потир і дискос; покрив; великий покрівець; заст. аер
воздух малий
Те саме, що покрівець малий
канон евхаристійний
див. анафора
місце горнє
і місце горішнє Підвищення в східній частині вівтаря, на якому установлюють трон; вишне місце, гарній престол; заст. горне сідалище
напрестольна пелена
див. пелена напрестольна
Наталія Пуряєва
Наталія (Наталя) Пуряєва – автор словника церковно-обрядової термінології, який побачив світ у 2001-му році. В нас є небезпідставні сподівання, що в 2017 або 2018-му роках вийде розширений і доповнений варіант цієї дуже шанованої нами праці.
пелена напрестольна
Пелена, якою накривають престол і жертовник, а також предмети й посуд, що на них знаходяться на час, коли не правлять богослужінь; покрив покривало
покрив
і заст. покров покрив великий Те саме, що воздух; Пелена, якою накривають престол та жертовник, а також предмети й посуд, що на них знаходяться на час, коли не правлять богослужінь; напрестольна пелена; покривало;
покривало
див. покрив
поминання
те ж саме, що і поминки мн. 1. Молитовне згадування живих та померлих членів Христової Церкви; заст. агіомнисія; 2. Те саме, що богослужіння заупокійне
поминки
див. поминання
поставець
Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп’яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними;
престол
і розм. престіл Священне місце вівтаря – освячений стіл у центрі вівтаря, на якому здійснюють Таїнство Євхаристії; трапеза
престол бічний
Престол, розташований у бічному вівтарі
престол головний
Престол, розташований у головному вівтарі
престол горній
Те саме, що місце горнє
Причасник
Особа, яка готується прийняти або приймає Таїнство Євхаристії
рівноапостольний
рівноапо́стольний (грец. Ισαπόστολος, лат. aequalis apostolis) — лик православних святих, що особливо прославилися проповідуванням Євангелія й наверненням народів у християнську віру. Першими рівноапостольними святими були Марія Магдалина та апостол Павло. Хто тільки починає свій церковний шлях, повідомляємо, що майбутній апостол ніколи не бачив Читати далі …
свята вода
див. агіасма
свячена вода
див. агіасма
Страсна седмиця
Значення – див. Страсний тиждень
Страсний тиждень
Страсний тиждень – час, що передує Великодню і розпочинається відразу після Вербної (Квітної) неділі. Усі дні його присвячені спогадам про останні події в житті Ісуса, яким надається велике значення: дискусії Христа в Храмі Єрусалиму з членами синедріону, Тайна Вечеря та Страсті Господні. Кожен Читати далі …
Типікон
Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав
читець
читець і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов’язок читати під час богослужінь з усіх священно-богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност
чтець
див читець