11 травня – день пам’яті рівноапостольних Кирила і Мефодія, просвітителів слов’ян
Щороку 11 травня Східна Церква вшановує пам’ять рівноапостольних святих Кирила і Мефодія — братів, які стали символами слов’янської духовності, культури та писемності. Їхня діяльність мала визначальний вплив на християнізацію слов’ян і розвиток писемної традиції, зокрема створення слов’янської абетки.
Походження і освіта Кирила та Мефодія
Кирило і Мефодій народилися у грецькому місті Солунь (сучасні Салоніки) у родині знатного вельможі. Брати були добре освічені: Мефодій спершу обрав військову службу, дослужився до високого рангу й очолював слов’янську провінцію. Пізніше він прийняв чернецтво й став ігуменом монастиря Поліхрон.
Кирило (в миру — Костянтин) навчався в Константинополі разом із імператором Михайлом III. Він вивчав логіку, філософію, математику та мовознавство під керівництвом знаменитого вченого Фотія. Кирило володів багатьма мовами, зокрема грецькою, латинською, арабською, івритом та слов’янською. Він був патріаршим бібліотекарем і викладачем філософії. Пізніше приєднався до брата у монастирі — саме там, ймовірно, і було створено першу слов’янську абетку.
Місія серед хозар і знайдення мощей святого Климента
У 858 році імператор доручив братам проповідницьку місію серед хозар у Херсонесі. Там вони не лише проповідували Слово Боже, а й знайшли мощі священномученика Климента, Папи Римського. Частину мощей вони передали за межі Тавриди для вшанування. Кирило також виступав перед хозарами, переконуючи їх прийняти християнство — і з Божою поміччю йому вдалося навернути місцевого князя.
Слов’янська місія в Моравії
У 863 році моравський князь Ростислав звернувся до Візантії з проханням надіслати місіонерів, які могли б проповідувати християнство слов’янською мовою. Імператор та патріарх довірили цю важливу місію Кирилу та Мефодію. Брати переклали на слов’янську Євангеліє, Псалтир, Апостольські послання та інші богослужбові книги, зробивши християнську віру доступною для народу.
Протидія з боку німецького духовенства
Їхня діяльність викликала спротив з боку німецького кліру, який намагався зберегти контроль над Моравією. Братів викликали до Риму. Але замість осуду, Папа Адріан II підтримав їхні переклади й дозволив проводити богослужіння слов’янською мовою. Кирило, відчуваючи наближення смерті, прийняв чернечий постриг і помер у Римі 14 лютого 869 року. Його поховали в базиліці Святого Климента.
Продовження справи Мефодієм
Після смерті брата Мефодій продовжив місію. Його висвятили архієпископом Моравії та Панонії. Він продовжував перекладати Святе Письмо слов’янською, незважаючи на численні утиски з боку західного духовенства. Його навіть ув’язнювали за відданість слов’янській мові в церковній службі. Проте після виправдання в Римі Мефодій повернувся до Моравії, де служив до самої смерті у 885 році.
Спадщина і вшанування
Кирило і Мефодій стали символами єдності, просвітництва та духовного зростання слов’янських народів. Їхня спадщина виходить за межі релігії — вони заклали основи слов’янської писемності, зробивши можливим розвиток літератури, науки й культури.
У 1980 році Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив братів співпокровителями Європи. День, присвячений їхній пам’яті, відзначають 11 травня крім України в Болгарії, Сербії, Чорногорії, Північній Македонії, Грузії.