Святитель Макарій, єпископ Канівський, Овруцький і Пінський
Святитель Макарій († близько 1678 р.) — православний архієрей XVII століття, відомий своєю ревністю за віру та відданістю Українській Церкві в добу політичних і релігійних потрясінь.
Своє архіпастирське служіння він розпочав у Пінську, одному з важливих духовних центрів Полісся. Там святитель зміцнював православні громади, що перебували під постійним тиском унії, дбав про духовну освіту та підтримував братства. У Пінську він зарекомендував себе як ревний пастир і захисник чистоти православної віри.
Пізніше святитель Макарій був поставлений єпископом Канівським, а згодом — Овруцьким. На цих кафедрах він продовжував невтомну працю: відстоював права православних християн, дбав про відродження церковного життя, захищав віру від утисків та розколів. Його служіння припало на час, коли Україна була розділена між різними державами, і саме тому голос святителя мав велике значення для збереження духовної єдності народу.
Святитель Макарій мав тісні зв’язки з Києво-Печерською лаврою, де знаходив підтримку та однодумців. Його діяльність була сповнена жертовності: він не шукав власної слави, але прагнув утвердити народ у вірності Христові.
Відійшов до Господа близько 1678 року. Православна Церква вшановує його як святого пастиря, що став прикладом стійкості й духовної мужності.