×

Образ Богородиці “Додавання розуму”

28 серпня Православна Церква вшановує одну із нетипових для східного обряду ікон “Додавання розуму” (інша назва – Лорецька ікона Божої Матері). З молитвами до ікони звертаються люди, які проходять навчання або самі є викладачами, батьки школярів та студентів. З проханням про допомогу іконі моляться люди з душевними хворобами та їхні близькі. Християни західної традиції вважають її покровителькою льотчиків.

Іконографія та символізм образу Богородиці “Додавання розуму”

Церковні дослідники не знайшли першоджерел ні серед грецьких, ні серед давньоруських образів, тому навряд чи “Додавання розуму” є списком з якоїсь більш давньої ікони. Припускається, що іконографія образу склалася під впливом складної символіки західних ікон та гравюр приблизно у XVI столітті. Дата створення більшості зображень, що збереглися до нашого часу, відноситься до XVIII-XIX століть.

 

В центрі композиції – Цариця Небесна з Божим Немовлям, права рука якого благословляє, а ліва тримає символ царської влади. Привертає увагу незвичний дзвоноподібний плащ червоного кольору, у який вбрана Пресвята Діва. Далматик – літургійне вбрання, прикрашений розшитими золотом хрестоподібними візерунками та коштовними самоцвітами. Крізь арку порталу відкривається зоряне небо, полум’яні лампади займають верхні кути ікони. Ангели із запаленими свічками зображені з обох боків Божої Матері з Дитиною. В нижній частині ікони розташований символ Горнього Єрусалиму. Завершують композицію три Серафими над головою Богородиці та Херувим, що розпростер крила,  – біля ніг.

Історія виникнення ікони “Додавання розуму”

Стараннями дослідника Андрія Титова на початку минулого століття було встановлено, що на написання ікони “Додавання розуму” надихнула скульптура Богоматері з Лоретської храміни, яка знаходиться в Італії. Статуя вирізьблена з цільного кедрового дерева та прикрашена діамантами й перлами.

 

Лоретська храміна – це дім в Назареті, де народилася та виросла Діва Марія, в якому вона отримала звістку від архангела Гавриїла про свою святу місію. Вже у часи апостолів будинок був переоблаштований в храм, згодом прикрашений царицею Оленою. У 1291 році, в момент падіння останнього оплоту Західного християнства на Сході – Акри, Лоретська храміна чудом була перенесена до Сербії, де й знаходилася довгий час. Згодом її перенесли до володінь матрони Лаурети в Італію.

 

Довгий час церковні дослідники (археологи та історики) сумнівалися у вірогідності цієї історії, бо не знаходили письмових підтверджень раніше XV століття. Наприкінці XIX століття навіть проводилися спеціальні церковні конференції у спробах дошукатися правди у цьому питанні та прийти до єдиної думки.

 

Першу написану руськими іконописцями ікону “Додавання розуму” датують 1574 роком. Сталося це після відвідин московськими послами міста Лорето в Італії, куди вони прибули на запрошення папи Климента VII. Після подорожі посли залишили письмове свідчення “Повість про храм Святої Богородиці, в ньому ж народилася від Іоакима та Анни”. Детальне описання статуї Лоретської Божої Матері й стало основою для народження нової ікони.

Образ Божої Матері “Додавання розуму” в українських храмах

Ікону Богородиці “Додавання розуму” не дуже часто зустрінеш в українських храмах. Один з найдавніших образів знаходиться у Котелевській Свято-Троїцькій церкві на Полтавщині. У 1778 році написана на дубовій дошці ікона була пожертвувана храму жителькою села Млинки. Ікона відома серед парафіян своїми знаменнями та чудесами.

 

Ще два місця, де можна звернутися з молитвою до цієї ікони, – відкритий у 2004 році Храм Миколи-чудотворця на воді у Києві, та у Михайлівському Золотоверхому соборі. Напередодні кожного навчального року в храмі перед іконою здійснюється молебень.

 

 

 

2.00 avg. rating (64% score) - 1 vote

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: