День Святих отців Першого Вселенського Собору: значення, історія та спадщина Нікейського Собору
Щороку сьома неділя після Великодня, а також 29 травня, присвячені вшануванню Святих отців Першого Вселенського (Нікейського) Собору — історичної події, яка відбулася 325 року в місті Нікея (сучасний Ізник, Туреччина). Саме тоді за ініціативи імператора Костянтина Великого був скликаний перший Собор єпископів, що тривав понад два місяці та став поворотною точкою в історії християнства.
На Собор зібралося 318 єпископів з різних куточків Римської імперії. Серед учасників — відомі святі, як-от Миколай Чудотворець, Яків Низибійський та Спиридон Триміфунтський. Папу Римського Сильвестра представляли два спеціальні легати. Основною темою обговорення стала богословська суперечка між єпископом Олександром та пресвітером Арієм, що поширював вчення, яке пізніше отримало назву аріанство.
Єресь Арія полягала у запереченні божественної природи Ісуса Христа. Арій вважав Сина Божого не істинним Богом, а найвищим творінням Господа, наділеним особливою благодаттю завдяки своїй моральній досконалості. Таке бачення підривало основи християнського віровчення.
Під час Першого Вселенського Собору аріанське вчення було одностайно засуджено. Було ухвалено ключовий догмат — про єдиносущність Сина Отцю, тобто Ісус Христос визнається не створеним, а рівним Отцю і таким, що існував вічно. У результаті богословських дебатів учасники Собору сформулювали Символ віри — короткий виклад основних християнських догм, що складається з семи пунктів.
Окрім богословських питань, на Нікейському Соборі розглядалися і практичні аспекти церковного життя. Зокрема, було затверджено спосіб обчислення дати святкування Великодня: перша неділя після повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Також ухвалено 20 канонів, що регулювали духовне життя священства, шлюбну дисципліну (священик має право одружитися один раз до прийняття сану) та церковне управління.
На жаль, автентичні документи Нікейського Собору не збереглися. Відомості про його рішення дійшли до нас завдяки пізнішим Вселенським Соборам і церковним історикам.
Перший Вселенський Собор у Нікеї став визначальним моментом для зміцнення догматичної єдності Церкви, і тому його значення актуальне й сьогодні — як духовно, так і історично.