Свята Варвара (Свята Барбара) — християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці.
Після утвердження християнства в Римській імперії мощі святої Варвари вшановувалися в місті, де вона постраждала, а потім були перенесені до Константинополя. Згідно з літописними свідченнями на початку ХІІ ст. мощі святої великомучениці Варвари були перенесені у Київ візантійською княжною Варварою — дружиною великого Київського князя Святополка-Михаїла Ізяславовича, та встановлені у збудованому цим князем Михайлівському Золотоверхому соборі. У цьому храмі вони перебували понад 800 років — до часу його закриття і руйнування. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
З метою гідного вшанування ювілею 1700-ліття від часу мученицької кончини діви Варвари — святої великомучениці, яка шанується не тільки Православною Церквою, але й Католицькою Церквою, — згідно з рішенням Священного Синоду протягом травня-вересня 2006 р. мощі святої Варвари вперше за майже 900-літнню історію їх перебування у Києві були вивезені для поклоніння в інші міста України.
Мощі святої великомучениці Варвари були встановлені для поклоніння у різних храмах Київського Патріархату, ним поклонилися близько півмільйона віруючих, серед яких були також віруючі й духовенство Московського Патріархату, Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков. Ім’я святої Варвари протягом п’яти місяців майже безперервно молитовно прославлялося через читання їй акафісту, а християни мали можливість утвердити свою віру, яка була засвідчена також і випадками чудесних зцілень за молитвами до святої Варвари.
У рамках відзначення ювілею у Києві 21 жовтня 2006 р. відбулася урочиста Академія, а 22 жовтня 2006 р. — Божественна літургія й, вперше за останні 90 років, — Хресний хід з мощами святої Варвари центральними вулицями столиці. До ювілею також виготовлено нову срібну раку для мощей святої, у яку вони були перекладені у листопаді 2006 р. Ювілейні урочистості завершилися 16-17 грудня 2006 р. Всенічним бдінням і Божественною літургією у Володимирському соборі з нагоди дня пам’яті святої великомучениці Варвари.
Свята Варвара – одна з християнських святих, покровителька гірників всього світу. Її художні і скульптурні зображення можна зустріти не тільки в численних храмах, але і в шахтах (рудниках) багатьох європейських країн, а також серед культурної спадщини предметів гірничого мистецтва. Св.Варвара народилася в Іліополі у часи правління римського імператора Максиміана (240-310 рр.), розумом і душею прийняла християнство, відмовившись від богів і багатств батька свого Діоскора. Перенесла важкі муки і жорстоку страту (306 р.), але не відреклася від своєї віри. У 4-му ст. мощі святої великомучениці Варвари були перенесені в Константинополь, де зберігалися як святиня протягом багатьох віків. Візантійський імператор Лев Мудрий (886-912 рр.) побудував на її честь знаменитий храм Св. Варвари.
У 1108 р. дочку імператора Олексія Комніна (1048-1118 рр.) Варвара вийшла заміж за Київського Великого князя Святополка Ізяславовича (1050-1113 рр.). Вона перевезла святі мощі Св. Варвари з Константинополя в Київ в Золотоверхий Михайлівський монастир. Там вони зберігалися до руйнування храму більшовиками (1939 р.). Віруючі кияни врятували реліквію і перенесли її в Кафедральний Собор Святого Володимира, де вона покоїться нині.
Разом з тим, католицька церква припускає, що святі мощі можуть знаходитися в Іспанії, куди потрапили після пограбування хрестоносцями Константинополя через Венецію (1202 р.). Св. Варвара в очах гірників є прикладом мужності, нескореності і твердості у вірі. Ці якості, які властиві і самим гірникам, зробили Св. Варвару їх покровителькою і захисницею. Щорічно 4 грудня (17 за новим стилем) в день пам’яті Св. Варвари гірники вшановують свою покровительку, посвячують молодих в свою професію.