Святий Лаврентій — мученик, який назвав бідних справжнім скарбом Церкви
Святий Лаврентій (†10 серпня 258 року, Рим) — один із найшанованіших ранньохристиянських мучеників, диякон Римської Церкви та покровитель бідних і нужденних. Його життя стало прикладом мужності, милосердя та непохитної вірності Христові.
У 257 році римський імператор Валеріан розпочав нову хвилю переслідувань християн. Особливо жорстокі репресії були спрямовані проти духовенства. У серпні 258 року за віру був страчений Папа Сикст ІІ, якому служив диякон Лаврентій.
За церковним переданням, коли Сикста вели на страту, Лаврентій ішов за ним і сумував, що не може розділити мученицьку долю свого духовного отця. Тоді Папа передрік йому: «Я не залишаю тебе, мій сину. Через три дні ти підеш за мною».
Після смерті Сикста Лаврентій подбав про те, щоб церковні кошти не дісталися римській владі. Він роздав їх бідним, сиротам, вдовам та всім, хто потребував допомоги.
Коли префект Рима зажадав від диякона віддати йому скарби Церкви, Лаврентій попросив трохи часу. Потім він зібрав бідних, хворих і нужденних християн та привів їх до правителя.
«Ось скарби Церкви», — такими словами, за переказом, Лаврентій показав, що справжнім багатством християнської громади є не золото чи коштовності, а люди.
Цей вчинок розгнівав римську владу. Лаврентія заарештували та піддали жорстоким тортурам, вимагаючи зректися віри. Проте диякон залишився непохитним.
10 серпня 258 року святий Лаврентій прийняв мученицьку смерть, до кінця залишившись вірним Христові.
Шанування святого поширилося серед християн ще в перші століття. У Римі він став одним із найбільш шанованих мучеників, а його ім’я протягом століть залишається символом жертовності, мужності та любові до ближнього.
Особливого змісту історія святого Лаврентія набуває і сьогодні. Вона нагадує просту християнську істину: справжнє багатство Церкви — не майно і не коштовності, а люди. Допомагаючи бідному, підтримуючи слабкого та простягаючи руку тому, хто опинився в біді, християнин служить самому Христові.
Святий мученику Лаврентію, моли Бога за нас!