Ім’я Діви Марії стало для християн уособленням найвищих людських чеснот. Її доброта, любов та милість до кожної живої душі дарують надію віруючим. З молитвами до Богородиці звертаються в складних життєвих ситуаціях та в хвилини радості, Небесну Царицю шанують православні та католики.
Народження Пресвятої Діви
В канонічному Новому Заповіті відсутня будь-яка інформація про народження Марії. Ця тема розкрита лише в апокрифічній літературі. Спираючись на перекази з Протоєвангелія Якова, більшість відомих вчителів Церкви визнало, що батьками Святої Діви були Святий Йоаким та Свята Анна. Цю версію в свій час підтримали Іоанн Дамаскін, Фульберт Шартрський, Герман Константинопольській та інші церковні діячі.
За ствердженням Святого Софронія майбутня Богородиця народилася в Єрусалимі.
Становлення традицій шанування Божої Матері
Зважаючи на досить складне поширення ідей християнства навіть після смерті Ісуса, про особливе ставлення до Діви Марії в ті роки не було й мови. Деякі секти тих часів, які намагалися в собі поєднати і християнство, і юдейство, ставили під сумнів дівоцтво Марії, інші вважали Спасителя – сином Йосифа. Край розповсюдженню єресі про Богородицю поклав Ефеський собор, що відбувся у 431 році. Віряни з радістю зустріли рішення патріарха Кирила, який палко та послідовно підтримував вшанування Божої Матері.
Поступово шанування Цариці Небесної поширюється країнами Близького Сходу, набирає сили в Єгипті та Палестині, звідки переходить до Італії. Перші зображення Богородиці знаходять ще в римських катакомбах, але найбільше для розуміння унікальності особистості Марії зробив в свій час євангеліст Лука. Він особисто був знайомий з Матір’ю Спасителя, неодноразово вів з нею бесіди про християнство. Його ж пензлю належать перші ікони з зображенням образу Богородиці, схвалені Нею самою. З більшості з них до наших часів збереглися тільки списки.
Про Діву Марію з історичних джерел
Ті сучасники, хто відразу зрозумів велике значення Святої Марії для людства, зробили все, щоб зберегти інформацію про Неї та Її життя для нащадків. Але, на жаль, про багато таких трудів ми знаємо лише в переказах інших церковних діячів.
Так Діонісій Ареопагіт та Ігнатій Богоносець посилаються на творіння “Про дівоцтво” Амвросія Медіоланського. В ньому підкреслюються розсудливість, тактичність та працелюбство Божої Матері, яка намагалася нікого не образити ні словом, ні дією, уникала заздрощів, ставилася з повагою до старших та уникала хвастощів. Майже весь свій час Марія присвячувала читанню, молитві та посту, з дому виходила переважно до церкви.
Деякі перекази про зовнішність та характер Богородиці зберіг церковний історик XV сторіччя Никифор Калліст. В них згадується про середній зріст Марії, золотаве волосся, приємне, трохи довгасте обличчя з очима кольору маслин. В бесідах з людьми Вона завжди дотримувалася благопристойності та поваги, контролювала свої емоції; одяг її був простим, природних кольорів. Усім своїм життям, кожного дня, кожної хвилини Вона прославляла Господа.
Іконографія Божої Матері
Зображення на іконах Богородиці з Немовлям бере початок з Візантії. З часом кожен іконописець вносив своє бачення святого образу. Сьогодні існує багато ікон Діви Марії, які відомі своїми чудотворними властивостями, до яких постійно з молитвою приходять християни. На честь Божої Матері побудовані храми та собори. В Україні Цариця Небесна вшановується з таким же благоговінням та любов’ю, як і постать Спасителя.