Святий Феодот Анкірський: життя, подвиг і пам’ять
Святий мученик Феодот Анкірський жив у III столітті в місті Анкіра, що нині є турецькою столицею Анкарою. Його життя було прикладом глибокої віри, милосердя й духовної чистоти. Він був одруженим чоловіком і тримав постоялий двір, який став місцем прихистку для християн у часи жорстоких переслідувань за віру.
Феодот прославився особливою добротою, стриманістю та ревною молитвою. Він дотримувався посту, приборкував тілесні бажання й зосереджувався на служінні Богу. Завдяки своїй відданості Господу, він отримав дар зцілення і словом, і ділом наставляв на шлях істини іудеїв та язичників.
У період гонінь на християн, за правління імператора Діоклетіана, святий Феодот активно допомагав співвірянам. Він надавав притулок тим, хто втікав від переслідувань, ділився хлібом із голодними, а також відновлював розорені церкви, забезпечуючи їх усім необхідним для звершення літургії. Його дім став місцем таємного богослужіння, коли всі християнські храми в Анкірі були зачинені.
Святий не боявся потай відвідувати в’язниці, де підтримував засуджених християн, укріплюючи їх у вірі перед смертю. Також він з глибокою пошаною ховав останки мучеників, що віддали життя за Христа.
Особливим прикладом мужності стали сім дів-мучениць — Текуса (тітка святого), Фаїна, Клавдія, Мотрона, Іулія, Олександра та Євфрасія. За відмову зректися Христа їх було страчено — кожній прив’язали камінь до шиї й втопили в озері. Проте свята Текуса з’явилася уві сні Феодоту, благаючи поховати їхні тіла по-християнськи. Святий виконав її прохання, і останки мучениць були перепоховані з честю в храмі.
Цей вчинок не залишився непоміченим — правителя Анкіри охопила лють. Феодота було схоплено, йому пропонували владу та багатство в обмін на відречення від Христа. Але праведник відкрито визнав свою віру. Після жорстоких катувань його стратили, відтявши голову. Намагалися спалити тіло, але здійнялася сильна буря, яка зупинила поганські наміри. Священик Фронтон поховав святого мученика з пошаною, а згодом на цьому місці збудував церкву.
Святий Феодот залишив глибокий слід у серцях віруючих. Його життя — це приклад жертовності, стійкості у вірі та любові до Бога і ближніх. Пам’ять про святого вшановується й досі, а його подвиг надихає християн бути світлом у темряві світу.
День вшанування – 7 червня (в день його смерті в 303 або 304 році).