Через чотирнадцять днів після Світлого Воскресіння разом із днем святих жінок-мироносиць ми святкуємо пам’ять таємних учнів Христа Йосипа Ариматейського та Никодима, які до останньої хвилини були із Спасителем.
Почуття керують вчинками людини все її життя. І чи не найсильнішим серед них є страх: страх помилитися, страх щось вчинити проти сталої думки суспільства, страх осуду тощо. Страх відбирає розум і паралізує волю людську. Але у вирішальні моменти, коли потрібно діяти, сильні духом відкидають всі побоювання і роблять все, що від них залежить в такій ситуації. Прикладом такої метаморфози у християнській історії є сміливий вчинок таємних учнів Христа Йосипа і Никодима, які змогли знайти в собі сили і залишилися зі своїм Учителем до останнього Його подиху, наочно проявивши силу своєї Віри і Любові.
В той час, коли життя вірних послідовників Ісуса 12 апостолів описано крок за кроком, про Його таємних учнів залишилися досить обмежені відомості. І якщо Йосип Ариматейський (за іншими джерелами праведний Йосиф Аримафейський) згадується всіма євангелістами, то про Никодима пише лише один Іоанн. Йосип був знатним радником Синедріона, багатою людиною, походив з міста Ариматеї. Він став таємним послідовником Ісуса, і в годину страти, коли Вчителя зрадили Його найближчі учні й розбіглися, рятуючи своє життя, Йосип разом з Богородицею, непримітними до тих пір жінками-мироносицями та Никодимом залишилися біля Христа. Никодим, юдейський начальник і член фарисейської секти, під час перебування Ісуса в Єрусалимі вночі приходив до Нього і визнав Його Учителем від Бога. Никодим один зробив спробу захистити Ісуса від обвинувачень і страти без суду. В свій час побоювання і невпевненість у власних силах не дали Йосипу з Никодимом відкрито стати на бік Ісуса, приєднатися до Його учнів. Вони потайки Ним захоплювалися, сприймали усім серцем постулати Його вчення.
Після розп’яття Ісуса праведний Йосип Ариматейський звертається до Пілата з клопотанням про можливість забрати Його тіло. Отримавши дозвіл, він купує плащаницю і надає свою нову гробницю, висічену у скелі неподалік від місця страти. Разом з Никодимом вони знімають Ісуса з Хреста і готують до поховання. Никодим приніс 100 фунтів дуже дорогої запашної речовини на основі соку смирни і алое, щоб умастити тіло Вчителя, як велять звичаї. Завернувши тіло Вчителя у плащаницю, вони закрили вхід до гробниці великим каменем, щоб вороги не могли викрасти його і розчленити, і тим зашкодити Воскресінню. Цим своїм вчинком таємні учні показали, що вони та апостол Іоанн майже єдині зберегли віру у передбачення і пророцтва Ісуса про майбутню Його долю.
Ті крихти інформації про таємних учнів Христа, що дійшли до сьогодення, демонструють кожному християнину безмежний вплив Віри, Любові та самовідданості на життя і вчинки кожного. Якщо людина душею сприймає ті уроки, які надав всім живим Спаситель, то у тяжкі часи вона не залишиться без підтримки і не буде йти проти совісті.