Колесування великомученика Георгія — житіє, страждання та чудеса Святого Побідоносця

10 листопада Православна Церква вшановує колесування великомученика Георгія Побідоносця — одного з найшанованіших святих християнського світу. Святий Георгій жив у IV столітті в Кападокії, що входила до складу Римської імперії. Народився він у побожній християнській сім’ї хлібороба. Його ім’я «Георгій» означає «землероб», а батько прийняв мученицьку смерть, коли майбутній святий був ще юнаком. Після цього мати разом із сином переїхала до Палестини, де виховала його у вірі.

Досягнувши зрілості, Георгій став воїном і отримав високу посаду при імператорі Діоклітіані. Однак саме в цей час правитель розпочав жорстокі гоніння на християн. Дізнавшись про це, Георгій роздав усе майно бідним і відкрито заявив у Сенаті: «Я — раб Христа Бога мого і свідчу про цю істину». За твердість віри його кинули до в’язниці й почали катувати.

Найстрашнішим випробуванням стало колесування. Святого прив’язали до велетенського колеса зі сталевими шипами, яке розривало тіло під час обертання. Люди, що бачили це, думали, що Георгій помер. Однак Бог послав Ангела, який зцілив його просто на очах у всіх. Натовп був вражений, багато хто увірував, а два сановники — Анатолій і Протолеон — відкрито стали християнами та прийняли мученицьку смерть.

Віра Георгія залишалася незламною. Імператор знову наказував катувати святого: засипати негашеним вапном, бити воловими жилами, тримати в темниці. Проте Бог зберігав свого слугу. На прохання імператора довести силу Христа святий воскресив мертвого чоловіка — ще одне диво, яке привернуло до віри сотні людей. Але Діоклітіан уперто противився істині та наказував убивати новонавернених.

Останнім випробуванням стала вимога принести жертву ідолам. Георгій увійшов до храму язичників, промовив ім’я Ісуса Христа — і всі статуї впали та розсипалися. Тоді імператор наказав убити святого. Георгію усікли голову 23 квітня 303 року за старим стилем. Церква називає його Побідоносцем, бо він переміг не зброєю, а силою віри й істини Христової.

Після смерті святого його тіло поховали в Лоді (Ізраїль), де згодом спорудили храм на його честь. Протягом століть за молитвами до великомученика звершувалися численні чудеса. Найвідомішим стало чудо про змія: святий Георгій врятував царську дочку та переміг страшну потвору, після чого тисячі людей прийняли християнство. Саме тому на іконах Георгій зображений вершником, який списом пробиває змія.

Пам’ять про великомученика і досі надихає вірян на мужність, стійкість і любов до Бога. Його подвиг — нагадування, що віра перемагає будь-яке зло, а Христос дає силу тим, хто не відступає від істини.