22 липня — святої рівноапостольної Марії Магдалини. Марі́я Магдали́на, Марі́я Маґдали́на — свята, рівноапостольна, диякониса, мироносиця.
Марія Магдалина походила з містечка Магдали, що було колись на берегах Генезаретського озера. В Євангелії нічого не сказано про її юні роки, але з передання довідуємося, що була вона вродливою жінкою і жила грішно.
Після того, як Ісус вигнав з Марії сім бісів, вона змінила своє життя — стала Його вірною ученицею. Марія Магдалина була вірна Христові не тільки в хвилини Його слави, але й у момент найбільшого приниження на Голгофі. Після того, як Ісуса поховали в печері, недільного дня Марія разом із іншими жінками пішла до гробу Спасителя, щоби намастити Його тіло пахучим миром. Коли, не знайшовши тіла Спасителя, вона зі слізьми виходила з гробниці, їй явився Воскреслий Христос і повелів іти до апостолів і сказати їм радісну звістку. По Вознесінні Христовім, коли апостоли розійшлися з Єрусалима проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла й Марія Магдалина. Як оповідає передання, вона проповідувала в Римі. Звідти вже літня Марія Магдалина переселилася в Ефес, де трудився святий апостол Іван (згідно з переданням, саме з її слів апостол написав 20-ту главу свого Євангелія), і там завершила свою земну путь. Мощі в 9 столітті були перенесені в Константинополь. За католицькою традицією вважається, що вона похована в Марселі.
Свята Марія Магдалина ввійшла в історію Церкви, як рівноапостольна. В широких вимірах проявлялась її духовно-просвітницька діяльність. І хоч ніколи першохристиянські просвітительки-диякониси не брали на себе вчительського обов’язку на церковних зборах чи першохристиянських Богослужіннях, підкоряючись заповітові св. ап. Павла «жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити» (1Кор. 14,34), вони постійно перебували зі святими апостолами, підтримуючи їх у проповідях серед поганського люду. Зі Святого передання нам відомо, що Марія Магдалина дійшла до Риму, де про Воскреслого Христа сповістила імператора Тіберія. До нашого часу залишилося в традиціях православного іконопису зображати святу рівноапостольну Марію Магдалину з червоною писанкою в руці. Яку вона подарувала Тіберію. І той послухавши проповідь про Воскресіння Христа прийняв християнство.
Серед числа перших дияконис, жінок-християнок, що активно діяли при церкві, були і неодружені (наприклад, вищезгадана свята рівноапостольна Марія Магдалина, св. Сусанна, та ін.), і одружені (наприклад, св. Соломія, мати св.ап. і єванг. Івана Богослова, Іванна, Марія Яковова та ін.), свідомо ставши ученицями Христовими при Його земному житті, продовжували і після Його Вознесіння зберігати свій послух, дотримуючись заповітів Христа і Його Учнів — святих апостолів.
За матеріалами Вікіпедії