New!!! Ми оновили розділ сайту Недільні школи. Протягом місяця ми додамо новий функціонал і кожен відвідувач сайт зможе додати недільну школу (не обов’язково в Україні). Бажано вказувати точку адресу школу (місто, вулиця, номер будинку) і конфесію, до якої вона відноситься.
Недільна школа – безкоштовний початковий навчальний заклади для дітей і дорослих як релігійного, так і світського xapaктеру, заняття в якому проводяться в основному у недільні дні. Розмірковуючи на тему недільних шкіл нашого часу, правомірно торкнутися історії виникнення недільних шкіл взагалі.
Спочатку недільні школи були засновані як навчальні заклади для дорослих і дітей і являються найбільш ранньою формою позашкільної освіти. При історичному дослідженні слід розрізняти 2 основних типи недільних шкіл: конфесійні школи різних віросповідань для релігійно-морального виховання (для християн – це недільні школи, для мусульман – п’ятничні, для іудеїв – суботні) та загальноосвітні.
Перші недільні школи (наприклад, при Міланському соборі) виникли у середині XVI ст. Вони були конфесійного типу і орієнтувалися на викладання у формі бесід. Надалі подібні школи отримали широке поширення у Великобританії, Європі та Північній Америці. Однак життя диктувало все нові вимоги, що призвело, з одного боку, до введення загальноосвітніх предметів у конфесійних недільних школах, а з іншого – до заснування (у XVIII ст.) світських недільних шкіл. Таким стан справ залишався аж до початку XX ст., коли, у зв’язку з організацією державних шкільних систем, загальноосвітні недільні школи майже повсюдно були закриті. У свою чергу конфесійні недільні школи продовжують існувати в багатьох сучасних країнах і до цього часу.
Недільні школи в Європі
Найбільшого розвитку в Європі набули конфесійні Недільні школи релігійних меншин. У Данії, наприклад, всі діти 7-14 років зобов’язані були відвідувати уроки в недільній школі і заняття з катехизису. Парафіяни вільних церков (баптисти, методисти, конгрегаціоналісти та ін) відкривали Недільні школи, де не треба було вивчати лютеран, катехізис. Перша Недільна школа була організована в Стокгольмі в 1833 р . дочкою англійського консула; в 1851 р. П. Палмквіст, який відвідав експозицію, присвячену Недільним школам, на Всесвітній виставці в Лондоні, створив у Швеції систему Недільних шкіл, яку змогли використати вільні церкви; в 1853 р . леді Еренбург відкрила першу Недільну школу для членів держ. Шведської Церкви. У Норвегії Недільні школи з’явилися завдяки активності вільних церков у 50-х рр. XIX ст. У Нідерландах, Швейцарії та Франції, а пізніше і в Німеччині Недільні школи також отримали широке поширення. В інших країнах світу поява Недільних шкіл було пов’язано з діяльністю протестантських місіонерських організацій.
Недільні школи в Північній Америці
Перші відомості про Недільну школу для дітей відносяться до XVII ст. (Плімут, 1669; Роксбері, 1674), але тільки в 1786 р. з’явилася школа, створена за системою Рейкс. Вона була заснована в Ганновері методистським проповідником Ф. Асбері. У Північній Америці Недільні школи спочатку не поділялися за деномінаційною приналежністю і були орієнтовані більше на вивчення Біблії, ніж на катехізиси певних конфесій. Крім того, якщо в Англії рух Недільних шкіл починався як благодійне служіння серед бідних верств населення, то в Америці через відсутність загальнонаціональної системи освіти та освоєння нових віддалених територій Недільні школи охопили все населення. Відповідно до перепису, яку провело Бюро освіти в 1800р., середній американець проводив школі не більше 82 днів. У Філадельфії єпископи Вільям Уайт, Бенджамін Раш, Метью Кері та ін. заснували Товариство недільної школи (інша назва «Перший день», 1790); через рік Недільні школи з’явилися в Бостоні та Нью-Йорку. У Філадельфії працювали Суспільство для навчання бідних дівчаток (з 1804), Товариство євангелічних недільних шкіл (з 1808р.); в Нью-Йорку були створені Союз жіночих недільних шкіл і Товариство чоловічих недільних шкіл (у 1816р).
Недільні школи в Україні та Росії
З історії виникнення недільних шкіл в Україні та Росії відомо, що окремі школи конфесійного типу з’явилися в першій половині XVIII ст., а нечисленні загальноосвітні недільні школи були відкриті на початку XIX ст. Повсюдне поширення недільні школи отримують в середині XIX ст. Історія Недільних шкіл тут тісно пов’язана як з європейськими традиціями, так і з історією вітчизняних церковнопарафіяльних шкіл, в яких іноді доводилося додаткове недільне навчання. У середині XIX ст. в поширилися різні форми недільного навчання дітей і дорослих з метою духовно-морального освіти і поширення грамотності: недільні бесіди, читання, лекції з показом ілюстрацій. У цей період з’явилися Недільні школи в якості самостійних навчальних закладів. Недільні школи засновувалися церковними парафіями, монастирями, а також громадськими організаціями та приватними особами. 1 березня 1859 р . 2 священики Нитвінского заводу Оханськ повіту Пермської губернії стали проводити у недільні дні «відкриті бесіди з релігійних питань» для дітей робітників і назвали свої заняття «недільною школою». Ця школа швидко розвивалася і набула популярності. У квітні 1859 р . в С.-Петербурзі М. Шпилівська відкрила у себе вдома приватну школу для бідних дівчаток; в будні дні Шпилівська давала платні уроки, а у недільні дні навчала безкоштовно. Одні з перших Недільних шкіл були організовані в Києві – 11 і 25 жовтня 1859 р . з ініціативи гуртка студентів, з дозволу і схвалення попечителя учбового округу М. І. Пирогова (Він брав участь у викладанні), нагляд за навчанням було доручено професору П. В. Павлову. Незабаром подібні школи відкрилися в Могильові, Одесі, Оренбурзі, Чернігові, Харкові, Казані, Ніжині, Архангельську, Рязані, Єлисаветграді. До 1 січня 1861р. в С.-Петербурзі існували 20 Недільних шкіл, всього ж у 1862 р . діяло понад 300 шкіл.
Заняття в Недільних школах були безкоштовними, викладачі працювали безоплатно. Програма Недільної школи включала вивчення Закону Божого, грамоти, арифметики, в деяких школах – «креслення і основним пізнанням в ремеслах». Священики викладали в Недільних школах на додаток до занять у сільських і міських початкових училищах і виконували богослужіння, тому положення церковних Недільних шкіл було стабільним, залежало від матеріальних можливостей парафій.
Сучасні Недільні школи
Основна програма навчання в сучасних Недільних школах включає Закон Божий, Священну історію, історію Церкви, церковнослов’янська мова. У деяких школах діє довгострокова програма навчання (зокрема, в школі при московському храмі Богоявлення в Китай-місті програма розрахована на 7 років). Заняття можуть проводитися не тільки по неділях, але і в інші дні. Ведеться додаткова робота: учні відвідують богослужіння, здійснюють паломницькі поїздки, беруть участь у житті парафії. У ряді шкіл створюються творчі гуртки. Недільні школи при художньо-виробничому підприємстві Російської Православної Церкви «Софрино» (Московська обл.) готує іконописців. На базі Недільної школи існують також спортивні та військово-патріотичні організації: при школі Іоанно – Богословського монастиря в с. Пощупове (Рязанська єпархія) створена організація «Православні витязі». У школі крім основних предметів викладаються військова історія Росії, стройова підготовка, автомобільне справу, рукопашний бій, і т. д. У ряді шкіл передбачено літній відпочинок дітей, іноді разом із батьками. Існують Недільні школи для дошкільного, шкільного віку, для дорослих, сімейні, змішані. Програма сімейного навчання успішно реалізується, наприклад, у московській школі «Живоносне Джерело» при храмі ікони Божої Матері «Жівоносниі Джерело» в Царицині. Найбільш крупні школи перетворюються в подальшому в православні гімназії. Існують Недільні школи в місцях позбавлення волі.
В Україні та Росії діють також Недільні школи представників інших християнських конфесій та інших релігій.
Як колись перші недільні школи були створені для навчання неграмотних дітей та дорослих, так, мабуть, і сучасні недільні школи повинні бути орієнтовані не тільки на дітей, але й на дорослих, оскільки безграмотність у питаннях віри набула майже повсюдний характер. Життєвий досвід показує, що при всьому різноманітті форм діяльності недільних шкіл, найбільш ефективні ті, які орієнтуються на сімейний підхід у своїй роботі. Створення Сімейної недільної школи сприяє не тільки зміцненню сімейних зв’язків, але і розвиває відчуття причетності більш складним сімейним спільнотам: колективу школи, приходу свого храму, Церкві та суспільству в цілому.