Четверта неділя після Великодня особливо важлива для християн, оскільки вона присвячена спогадам про дивовижне зцілення Ісусом чоловіка, який був паралізований і 38 років чекав на свою нагоду бути зціленим. Це подія з опису святого Іоанна, який ретельно записував усі моменти з життя Ісуса, особливо під час свят у Єрусалимі, і ми знаходимо її в його Євангелії. Ця історія має величезне значення, бо нагадує про силу віри і Божу милість, яка діє навіть в найскладніших ситуаціях.
У стародавньому Єрусалимі, поруч з Храмом, була знаменита Овеча купіль, яку люди вважали святим місцем зцілення. Вода в купелі була звичайною, але її цілюща сила проявлялася тоді, коли на неї сходив Ангел Господній, і вона починала бурлити. Люди, які хворіли, намагалися потрапити у воду першими, адже тільки тоді, коли вони першими занурювалися в неї, могли одержати зцілення. Це було дуже важливим моментом для тих, хто чекав і вірив у диво.
Серед людей, які вже багато років очікували на свою нагоду, був і чоловік, що не міг самостійно рухатися через свою хворобу. Він довго чекав, сподіваючись, що хтось допоможе йому потрапити в воду, але завжди було так, що хтось інший опинявся першим. Попри всі труднощі, цей чоловік ніколи не втратив надії. Він вірив, що колись з’явиться хтось, хто допоможе йому і він буде зцілений.
І ось одного разу, під час великого святкування в Єрусалимі, Ісус приходить до Овечої купелі. І, серед величезної кількості людей, Він звертає увагу на цього чоловіка. Ісус запитує його: “Чи хочеш бути здоровим?” На перший погляд питання могло здатися дивним, але воно мало великий сенс. Чоловік відповідає, що хоче бути здоровим, але пояснює, що не може самотужки потрапити в воду, тому його надії залишаються не здійсненими.
Тоді Ісус, побачивши його віру і готовність, дає дивовижне повеління: “Встань, візьми свою постіль і йди”. І ось тут відбувається чудо: чоловік, який стільки років був прикутий до ліжка і не міг самостійно рухатися, раптом отримує силу і встає. Він бере свою постіль і йде, повністю зцілений. Це був не просто фізичний момент зцілення, а також великий духовний урок для всіх, хто був свідком цієї події.
Це чудо не сподобалося юдейським священикам, які були розсерджені тим, що Ісус здійснив це диво в суботу, день, коли заборонена будь-яка праця. Вони не могли зрозуміти, що для Бога допомогти людині не залежить від дня тижня. Ісус показав, що милосердя і допомога людям завжди важливіші за людські правила і традиції.
Згодом, коли чоловік, якому Ісус допоміг, зустрів Його в Храмі, Ісус нагадує йому, що його зцілення стало можливим завдяки міцній вірі, яку він мав протягом усіх цих років. Ісус також попереджає його, щоб той більше не грішив, щоб не опинитися в ще гіршій ситуації. Це був важливий урок для всіх нас: через віру і терпіння ми можемо отримати зцілення і допомогу, а коли ми звертаємося до Бога з чистим серцем, Він завжди готовий нам допомогти.
Ця історія показує, що Божа милість безмежна, і що для того, щоб отримати допомогу, потрібно мати вірність і терпіння. І навіть у найскладніші моменти нашого життя, коли здається, що немає виходу, Бог завжди готовий допомогти тим, хто вірить у Нього.