Друга неділя після Трійці має особливе значення для українських християн східної традиції. У Православній Церкві України цей день відомий як Неділя всіх святих землі Української, а в Українській Греко-Католицькій Церкві — як Неділя всіх святих українського народу. Попри різні формулювання, духовний зміст свята дуже близький: Церква вшановує всіх, хто просіяв святістю на українській землі та своїм життям засвідчив вірність Богові, правді й любові до ближніх.
Цього дня згадують не лише відомих і канонізованих святих, а й тих праведників, імена яких залишилися невідомими для людей, але відомі Богові. Це князі, святителі, преподобні, мученики, ісповідники, священнослужителі, монахи, миряни, воїни та всі, хто у різні часи ніс світло Христової віри українському народові. Неділя всіх святих землі Української нагадує, що святість — це не тільки давня історія, а жива духовна спадщина, яка продовжується в кожному поколінні.
Особливе місце у цей день у традиції Православної Церкви України займає пам’ять святого благовірного князя і першомученика Київського Оскольда-Миколая. Його постать пов’язана з першими сторінками християнства на українських землях. За церковним переданням, князь Оскольд прийняв хрещення з іменем Миколай і став першим київським князем-християнином, який відкрито сповідував віру Христову ще до хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром.
Оскольд-Миколай є символом раннього християнського Києва. Його життя свідчить про те, що християнство на українських землях почало утверджуватися ще у IX столітті. Прийняття віри князем Оскольдом стало важливою духовною подією, яка підготувала майбутнє хрещення Русі та відкрила шлях до формування християнської культури Київської держави.
Церковна традиція вшановує Оскольда-Миколая не лише як першого князя-християнина, а й як першомученика Київського. Його смерть сприймається як свідчення вірності Христові в часи, коли нова віра ще зустрічала сильний спротив язичницького середовища. Тому пам’ять князя Оскольда у другу неділю після Трійці має глибокий символічний зміст: він стоїть біля витоків української християнської історії та нагадує про ціну духовного вибору.
Ще одним важливим виміром цього дня для Православної Церкви України є молитва на Козацьких могилах. У другу неділю після Трійці там звершуються богослужіння і поминальні молитви за українських козаків та всіх воїнів, які віддали життя за віру, правду і свободу України. Козацькі могили стали місцем національної пам’яті, де церковна молитва поєднується з вдячністю до тих, хто жертовно захищав українську землю.
Молитва на Козацьких могилах підкреслює, що святість українського народу проявлялася не лише у монастирях і храмах, а й у боротьбі за правду, свободу та гідність. Українські воїни, які віддали життя за свій народ, стали прикладом жертовної любові до ближніх і Батьківщини. Саме тому друга неділя після Трійці об’єднує пам’ять про святих землі Української, першого князя-християнина Оскольда-Миколая та всіх захисників України, які своїм подвигом засвідчили вірність Богові й рідній землі.
Друга неділя після Трійці — це день духовної єдності, історичної пам’яті та вдячності. Для ПЦУ і УГКЦ він нагадує про святість українського народу, про глибоке християнське коріння Києва і всієї України, а також про тих, хто в різні часи служив Богові, Церкві та своєму народові. Це свято закликає берегти віру, пам’ятати власну історію і продовжувати духовний шлях, освячений молитвою, жертовністю та любов’ю до України.