7 квітня день вшанування Петра Конашевича-Сагайдачного. Це благовірний провідник Божого народу
У тяжкі для українського народу часи, коли вороги з усіх боків гнітили землю й віру православну, Господь послав нашому краю великого мужа — Петра Конашевича-Сагайдачного. Не лише як полководець, а насамперед як побожний християнин, він був вірним слугою Божим і оборонцем Православної Церкви.
Зростаючи на землях Руси-України, Сагайдачний змолоду пізнав силу молитви та вчення Христового. Він не шукав слави людської, але бажав бачити край свій вільним і віру — незламною. Його меч не був мечем загарбника, а зброєю справедливості, спрямованою на захист вдови, сироти і храму Божого.
Особливо слід згадати його духовне опікування над Київським братством і Києво-Могилянською колегією, що стали осередками відродження українського православ’я. Він — як воїн Христовий — підтримав православну освіту, духовне просвітництво і зміцнення церковного життя в Україні. Своїм коштом він допомагав друкарням, школам і монастирям, а перед смертю — з благоговінням прийняв Таїнства і заповів усе майно на потреби віри.
Народ недаремно звав його «благовірним гетьманом», бо Сагайдачний не служив плоті чи гордості, а служив Божій правді. Як святий князь Володимир охрестив Русь, так Сагайдачний охороняв хрещений народ від зневіри й розпаду, від унії й латинства, зберігаючи чистоту Православної Церкви.
Петро Сагайдачний завершив свій земний шлях у 1622 році, але душа його живе в Царстві Небесному. І нині ми з вдячністю згадуємо його у молитвах, як оборонця віри, стовпа православ’я і правдивого мужа Божого, що все життя своє поклав «за други своя».