Страсний тиждень (Страсна Седмиця) – час, що передує Великодню і розпочинається відразу після Вербної (Квітної) неділі. Усі дні його присвячені спогадам про останні події в житті Ісуса, яким надається велике значення: дискусії Христа в Храмі Єрусалиму з членами синедріону, Тайна Вечеря та Страсті Господні. Кожен день тижня називається Великим. Церква у цей час приписує дотримання особливо суворого посту. Високий ранг Страсного (Великого) тижня або Великої Седмиці у літургії Церкви не допускає жодних інших відзначень і урочистостей.
Великий понеділок. В цей день служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – ритуальна запашна рідина – видимий символ дарування сили Духа. Основні складові мира – оливкова олія і біле вино. До них додають в невеликій кількості від 30 до 50 запашних речовин: різні види ладану, запашні олії, коріння, квіти та трави, які є символом багатства дарів Святого Духа.
У Великий понеділок згадують долю старозавітного патріарха Йосипа, проданого заздрісними братами до Єгипту, та як Ісус Христос, прямуючи до Єрусалиму, побачив здаля смоковницю, вкриту листям. Він підійшов до неї, сподіваючись знайти плід, але не знайшов нічого, окрім листя. Тоді Господь мовив: «Нехай ніхто більше не споживає з тебе плоду повіки!»
І смоковниця відразу засохла.
Це знамення було настановою для нас — про плід духовний, якого шукає Господь у кожному серці. Бо не зовнішня пишність, а плід віри й покаяння веде до життя вічного.
В понеділок віряни розпочинають велике прибирання в своїх будинках і таким чином готують оселю до Великодня.
Великий вівторок. Цього дня згадують про полеміку, навчання та пророцтва Ісуса в Єрусалимському Храмі. Богослужіння Великого вівторка спонукають душу задуматися про глибину віри, добрі справи і примноження талантів. За народною традицією в цей день жінки готують святкове вбрання, а чоловіки працюють в полі, якщо сприяє погода, і відбирають найкращі дрова для випікання пасок.
Велика середа. Події цього дня логічно пов’язані з тим, що потім відбулося у Великий четвер та п’ятницю. Таємна нарада синедріону постановила знищити Ісуса, а Юда Іскаріот запропонував свою допомогу.
Церква нагадує про вечерю у Симона прокаженого у селищі Віфанія, коли одна “грішниця” вилила на голову Христа дорогоцінне миро і тим підготувала, за Його словами, до поховання. Ця подія стала взірцем покаяння у грошолюбстві.
В середу підходять до завершення хатні роботи, готується знаряддя для крашанок і писанок.
Великий (Чистий) четвер. Цей день присвячено згадці про Тайну вечерю і про омивання Ісусом ніг своїм учням на знак Любові і своєї смиренності. Церква у чистий четвер освячує миро. Традиційно у четвер очищають своє тіло і випікають паски.
Велика п’ятниця. День великої скорботи за розіп’ятим на Хресті Ісусом, який своєю смертю викупив людські гріхи. На вечірній службі відбувається винесення плащаниці. З середи по п’ятницю на церковних службах читають уривки Євангелія, що розповідають про страждання Ісуса. В страсну п’ятницю люди проникаються особливим настроєм і намагаються вести себе стримано, не провокувати сварки і не спокушатися співами та музикою.
Велика субота. За церковним навчанням в цей день, перебуваючи тілом у труні, душею Спаситель спустився до пекла і вивів звідти душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове. В суботу господині клопочуть на кухні, готуючи святкову трапезу, писанки і крашанки.
Воскресіння (Пасха Христова). Християни вітають один одного з визначною подією, обмінюються крашанками, відбувається розговіння.