Преподобний Іов Манявський — подвижник і засновник Манявського Скиту
Преподобний Іов Манявський (у світі Іоанн Княгиницький) — один із найвідоміших аскетів українського чернецтва, засновник Манявського Скиту в Карпатах та стовп православної віри у XVII столітті.
Дитинство та освіта
Майбутній подвижник народився в побожній православній сім’ї у містечку Тисмениця. Початкову освіту здобув в Унівському монастирі, де вивчав духовні й світські науки. Згодом навчався в Острозькій академії, заснованій князем Костянтином Острозьким, і сам став учителем.
Подвижництво на Афоні
З благословення князя Костянтина молодий Іоанн вирушив на Святу гору Афон. Там він прийняв чернечий постриг під іменем Ієзекиїл і понад 12 років провів у суворому подвижництві. На Афоні він зустрів Іоанна Вишенського — ще одного ревного захисника православної віри. Духовне життя Іова загартувалося в умовах аскези, молитви та боротьби за чистоту віри.
Після Берестейської унії 1596 року він, подібно до преподобного Антонія Печерського, повернувся в Україну, щоб підтримати православних християн.
Заснування Манявського Скиту
Повернувшись на Батьківщину, Іов відновлював чернече життя в монастирях Унева, Дермана й Угорників. Згодом оселився в Карпатських горах, біля Бертничого потоку, де заснував обитель, відому як Манявський Скит.
Навколо нього зібралися ченці, які бачили в старцеві духовного наставника. Так невеликий скит перетворився на один із провідних центрів православного чернецтва.
У 1608 році до Іова приєднався ієродиякон Феодосій, який став його найближчим учнем і послідовником. Завдяки їхнім старанням у 1612 році було освячено головний храм Скиту — Воздвиженську церкву.
Розвиток та вплив Скиту
Манявський Скит став осередком духовного опору унії та католицькому тиску. Тут знаходили прихисток православні віряни та монахи. За ініціативи преподобного Феодосія обитель отримала ставропігію від Вселенського патріарха й розрослася настільки, що її вплив поширився на Волинь, Буковину, Молдавію та навіть Румунію.
Сам Петро Могила писав про Скит: «Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі — йдіть у Карпати, де понад двісті ангелів у людській плоті служать Господу».
Упокоєння та шанування
Преподобний Іов Манявський відійшов до Господа 29 грудня 1621 року, у віці 70 років. Його поховали у соборному храмі Скиту.
Його учень і продовжувач справи — преподобний Феодосій Манявський — керував обителлю до своєї смерті в 1629 році. Разом вони стали символами українського чернецтва та духовними провідниками для багатьох поколінь.
Сьогодні їхні чесні мощі спочивають у Воздвиженській церкві Манявського Скиту.
Преподобний Феодосій Манявський став живим прикладом справжнього чернечого благочестя. Його подвижницьке життя викликало глибоку пошану як серед братії Манявського Скиту, так і серед мирян. Авторитет святого сягнув далеко за межі Карпат — на Волинь, Буковину, Молдавію та навіть Румунію.
За життя Феодосія понад десять монастирів визнали духовну зверхність Манявського Скиту, що перетворило його на один із головних центрів православного чернецтва у Східній Європі. Про високий рівень духовності обителі згадував і митрополит Петро Могила, який писав:
«Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі — йдіть у Карпати, де понад двісті ангелів у людській плоті служать Господу».
Преподобний Феодосій Манявський відійшов до Господа у 1629 році. Його поховали поруч із мощами старця Іова Манявського у соборному храмі Скиту. Обох подвижників Православна Церква України вшановує серед загальновизнаних святих. Сьогодні їхні чесні мощі перебувають у Воздвиженській церкві Манявського Скиту — святині, що й нині є духовним серцем Карпат.
Дні пам’яті:
• Преподобного Іова — 29 грудня
• Преподобного Феодосія — 24 вересня
• Спільна пам’ять — 7 липня