22 вересня Православна Церква вшановує пам’ять пророка Іони. Це був один із 12 малих пророків, твори яких були відносно малі і його книга не містить безлічі пророцтв, проте вона виділяється серед інших своєю історією та звʼязком з життям Господа нашого Ісуса Христа.
За Священним Переданням існує кілька версій походження пророка. Одна з них говорить, що він був наступником пророка Єлисея і пророкував за царювання Єровоама II у VIII столітті до Р. Х. За іншою версією, яка дійшла до нас від блаженного Ієроніма, пророк Іона – це син сарептської вдови, якого воскресив пророк Ілля.
У книзі пророка розповідається про його подорож до Ніневії, головного міста Ассирійського царства. «І було слово Господнє до Іони, сина Аміттая, таке: “Встань, іди до Ніневії, великого міста, і проголоси проти нього, бо їхнє зло піднялося перед Мною”»(Іона. 1: 1-3) Враховуючи важку ситуацію в Ніневії у той час, пророк Іона не послухавши Бога та піддавшись людському страху, обирає інший шлях. Але Господь «Який наставляє грішників на шлях спасіння», так само і обраним своїм показує, що не вони обрали Бога, а Він їх.
Не встиг корабель з Іоною відплисти, як здійнялася буря. Злякавшись, моряки кинули жереб, який випав на Іону. Пророк зізнався і сказав викинути його за борт, після чого буря вщухла, а пророка проковтнув кит. У череві кита Іона молився три дні, що символізує триденне перебування в пеклі Господа нашого Ісуса Христа. Після цього пророка було викинуто на берег, звідки він направився на свою проповідь у Ніневію.
Проповідь Іони в Ніневії, безсумнівно, не обмежувалася лише передбаченням її загибелі через сорок днів. Він мав викривати злочини ніневитян і вказувати на можливість спасіння через покаяння. Якби він цього не робив, то у ніневитян не з’явилося б надії на спасіння, а лише розпач.
Послухавши Господа через пророка, ніневитяни наклали на себе піст і Господь за їхнє покаяння змилосердився над ними. Іона, бачачи, що люди почали нарікати на милосердя Боже, зневірився. Тоді Господь відкрив йому свій Промисел. Одного разу біля куреня пророка виросла рослина, яка дуже сподобалася Іоні, бо захищала його від сонця, але наступного дня її підточив черв, і вона всохла. «Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ніч пропала; хіба Мені не пожаліти Ніневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч людей, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?» (Іона. 4: 10-11)Варто зауважити, що пророк Іона є одним з небагатьох, яких цитує Спаситель, про що ми читаємо в Євангелії від Матфея. Історія ж святого нагадує нам про необхідність слухняності Божій волі та про те, що милосердя Боже охоплює всі народи, незалежно від їхніх гріхів, і Господь хоче, щоб ми покаялися. Навіть коли ми не розуміємо Божих дій, Його мудрість і милосердя завжди спрямовані на спасіння людини.