11 серпня православна церква вшановує пам’ять преподобного князя Федора Острозького, Києво-Печерського, одного з найшанованіших діячів української історії. Його життя — приклад служіння Батьківщині, народу і вірі.
Походження та родина
Федір Острозький був сином князя Данила з Острога, засновника династії Острозьких. Серед предків — княгиня Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах і король Данило Галицький.
Цей рід майже три століття відігравав ключову роль у політиці, культурі та духовному житті України-Русі та всієї Східної Європи.
Володіння та політична діяльність
У 1386 році король Польщі Ягайло надав Федору грамоту на управління Острогом та прилеглими землями. У наступні роки він отримав підтвердження прав і значно розширив свої володіння.
Дослідники відзначають, що Острог за Федора став другою політичною резиденцією Волині поруч із Луцьком.
Військова слава
Найвідоміша битва за його участі — Грюнвальдська (1410 р.), де союзні війська Польщі та Литви розгромили Тевтонський орден.
Федір воював проти хрестоносців, підтримував гуситів, захищав Волинь і Поділля, а також підтримував Свидригайла Ольгердовича в боротьбі за великокняжий престол Литви.
Дипломатія та міжнародна присутність
У 1418 році він брав участь у Вселенському соборі в Констанці як “князь Червоної Русі”, претендент на спадщину Галицько-Волинської держави.
Монаший подвиг і канонізація
Після багатого на події життя, близько 1440 року князь прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі з іменем Феодосій. Він подвизався в Дальніх печерах, де й спочивають його мощі.
Канонізований наприкінці XVI – на початку XVII ст., вшановується як покровитель української державності.
Пам’ять у сучасності
В Україні збудовано кілька храмів на його честь:
-
Храм у с. Сивки (1875 р.),
-
Студентсько-викладацький храм у Острозі (2005 р.),
-
Приділ у Богоявленському храмі (1901 р.).
У 1907 році частку мощей перенесено до родового собору князів Острозьких.