4 травня, 18 вересня
Староруська ікона Божої Матері. Найбільша виносна ікона у світі висотою 278 см і шириною 202 см до XVII століття знаходилася у місті Стара Русса, куди її принесли греки з Ольвіополя в часи, коли християнство на Русі тільки робило перші кроки. У 1655 році на слізне прохання одного з мешканців Тихвіну, ікона помандрувала до цього враженого моровою виразкою міста. Очікуване диво відбулося, хвороба відступила, але містяни не знайшли в собі сил повернути ікону власникам. І тільки у 1768 році в Стару Руссу прибув список, а сам оригінал повернувся тільки 1 жовтня 1888 року. Ця дата стала ще одним днем вшанування чудотворного образу.
5 травня (за новоюліанським стилем)
Ікона Божої Матері “Невипивана Чаша”. Простий люд у Росії був завжди ласий до п’янко
го зілля. І це часто приймало загрозливі масштаби, руйнуючи життя людей. У 1878 році в одному із повітів Тульської губернії місцевий п’яничка, у минулому заслужений солдат, ніяк не міг зупинитися у гріховній страсті. Уві сні до нього прийшов старець-схимник, що направляв до молитви перед іконою “Неупивана Чаша” у Серпуховський Висоцький Богородичний монастир. Старець снився декілька ночей поспіль поки вже неходячий грішник поповзом не рушив до вказаного місця. В дорозі відбулося диво, і до монастиря чоловік дістався вже своїми ногами. Але там ніхто не знав про “Невипивану Чашу”, поки самий старий монах не згадав про непримітну стару ікону, на звороті якої знайшли відповідний підпис. А старцем із сну виявився засновник монастиря Варлаам.
Чутки про чудотворну ікони швидко поширилися і до неї потягнулися люди, що не могли самостійно позбутися пияцтва. Історія місцезнаходження оригіналу ікони губиться на початку XX століття, але в 90-х роках були зроблені списки із збереженням канонів і стилю.
3 червня, 6 липня та 8 вересня
Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері. Ця ікона за деякими церковними переказами відноситься до І століття і приписується роботі апостола Луки. За іншими даними – її автором був святий Аліпій з Києва. Як би там не було, але це один з найшанованіших християнами образів Богородиці. Ікона, отримана князем Юрієм Долгоруким з Константинополя, спочатку була розміщена у Вишгороді в спеціально для неї побудованій церкві. Але пізніше святий образ був викрадений суздальським князем Андрієм Боголюбським і розміщений у Володимирі-на-Клязьмі. У 1395 році під час татаро-монгольської навали ікону перенесли до Москви, де вона залишається і в наш час. Там вона прославилася тим, що рятувала місто у скрутні часи. На пам’ять про ті буремні події залишилися дати шанування образу Богородиці 3 червня, 6 липня та 8 вересня.
Читайте також
Ікони Божої матері, частина 2