28 липня Православна Церква вшановує Смоленську ікону Божої Матері “Одигітрія” (Провідниця, Дороговказна).
Церковні перекази відносять цей образ до робіт євангеліста Луки, створених ще при житті Святої Діви. Імовірно ікона була написана на замовлення Феофіла, правителя Антіохії. Пізніше святиню перенесли до Єрусалиму, а згодом – до Константинополя, де вона знаходилася у Влахернському храмі до 1046 року. Цією іконою благословили шлюб доньки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха Анни та сина Ярослава Мудрого Всеволода. Після смерті батька Володимир Мономах, нащадок подружжя, переніс образ Богородиці до Смоленська, що і обумовило остаточну назву – Одигітрія Смоленська.
Про чудодійність ікони Божої Матері збереглися перекази ще з часів її знаходження у Константинополі. Але найбільш відомим чудом для Смоленська вважається порятунок міста у 1239 році від татарських загарбників. Голос Богородиці звернувся до благочестивого воїна Меркурія з проханням про захист від підступного ворога. Керуючись настановами Божої Матері, які він почув після молитов перед святими іконами, хоробрий солдат поспішив у татарський стан, де і вступив у бій з їх велетом, на якого вороги покладали найбільші надії. Воїн Меркурій переміг, але й сам зазнав мученицької смерті, за що і був зарахований Церквою до лику святих.
У XIV столітті Смоленська ікона Божої Матері “Одигітрія” разом з Софією, донькою литовського князя Вітовта, під владою якого тоді перебував Смоленськ, перебирається до Москви. У 1438 році після шлюбу литовської князівни та Московського князя Василя Дмитровича святий образ встановлюють у Благовіщенському соборі Кремля. В той період з ікони було зроблено два списки. Один з них залишається у Благовіщенському соборі, а інший з 1524 року знаходить своє місце у Новодівичому монастирі.
У 1727 році була написана ще одна точна копія з Смоленської “Одигітрії”, яка сприйняла благодатну силу стародавньої ікони. Новий список надихав московських воїнів і укріплював їх віру під час боротьби з французькою армією у 1812 році, в тому числі і перед Бородинською битвою. Під час цих подій оригінал святого образу разом з іконами Божої Матері Володимирською та Іверською пронесли з молитвами навколо Москви. Перед залишенням армією міста святиня була перенесена до Ярославля, де і зберігалася до перемоги над ворогом і визволення Смоленська.
Молитви-звернення до Смоленської ікони Богородиці оберігають воїнів, мандрівників та рятівників. Свята Діва зміцнює у намірах грішників, що вирішили відмовитися від ганебних звичок, проявляє до них Милість і спрямовує на праведний шлях. До Смоленської Одигітрії також звертаються у скрутних ситуаціях, прохають про захист від хвороб, напастей і зла.