Святий апостол Іоан (Іоанн, Йоан, Іван) Богослов

1. 8 травня  та 26 вересня Церква вшановує пам’ять одного з найулюбленіших учнів Христа — апостола й євангеліста Іоана Богослова.

Святий Іоан був сином Зеведея і Саломії — дочки праведного Йосифа Обручника. Разом із братом Яковом він був покликаний Ісусом до учнів під час риболовлі на Генісаретському озері. Залишивши родину, брати пішли за Спасителем. Ісус особливо любив Іоана за щирість і чистоту душі, тож той завжди був поруч — під час воскресіння дочки Яіра, Преображення на Фаворі та інших подій.

Під час Таємної Вечері Іоан сидів поруч з Ісусом і, за проханням Петра, запитав, хто Його зрадить. Коли Христа повели з Гефсиманського саду на суд, Іоан не відступав. Саме він, разом із Божою Матір’ю, стояв біля хреста і почув з уст розіп’ятого Ісуса: «Ось Мати твоя» і «Ось син твій». З того часу Іоан піклувався про Марію до її Успіння.

Після цього апостол вирушив проповідувати Євангеліє в Малу Азію, зокрема в Ефес. Під час подорожі корабель, на якому вони з учнем Прохором пливли, потонув. Прохор урятувався, а Іоан 14 днів перебував у морській глибині — і вцілів чудом. У Ефесі він проповідував Христа і звершував численні чуда, навертаючи багатьох.

У часи гонінь Нерона Іоана було заарештовано й засуджено в Римі. Він випив отруту — і лишився живим. Його кинули в котел з киплячою олією — і він вийшов неушкодженим. Потому його заслали на острів Патмос, де апостол продовжив служіння, зцілював хворих, виганяв бісів, і саме там, під час посту та молитви, Господь відкрив йому об’явлення — книгу Апокаліпсису.

Повернувшись з заслання, Іоан дожив до глибокої старості в Ефесі. Близько 95 року він написав Євангеліє, а також три послання, у яких закликав до головного — любові. Саме за це його називають Апостолом любові.

І навіть у старості, почувши про юнака, який став розбійником, апостол вирушив шукати його. Коли знайшов, благав того покаятися, обіцяючи взяти його гріх на себе. І юнак справді навернувся.

Іоан відійшов до Бога у віці понад 100 років. Коли прийшов його час, він сам попросив учнів викопати хрестоподібну могилу, ліг у неї й благословив засипати себе землею. Проте пізніше, розкопавши могилу, тіло апостола не знайшли.

8 травня з його гробниці почав виступати чудесний порох — цілющий, якому завдячують багато зцілень. Тому цього дня також встановлено святкування на його честь.

Іоан був названий Ісусом «сином грому» — через силу й вогонь любові, яку він ніс у серцях людей. Його символ — орел, знак високого богослов’я. Саме Іоан єдиний із апостолів удостоївся назви Богослов.