Святитель Михаїл — перший митрополит Київський і всієї Русі
Як зароджувалося християнство на українських землях? Хто став першим духовним керманичем Київської митрополії? І чому саме Київ здавна вважається серцем православної традиції на Русі? Відповіді на ці питання тісно пов’язані з постаттю святителя Михаїла Київського — першого митрополита Київського і всієї Русі.
Походження і становлення на чолі Київської Церкви
Святитель Михаїл очолив Руську Церкву після Хрещення Русі у 988 році. За церковними і літописними джерелами, він міг бути родом із Сирії, Болгарії або Сербії. Ім’я Михаїла неодноразово згадується в давніх літописах — зокрема у Першому Новгородському, Воскресенському та Никонівському. Саме останній описує, як у 991 році митрополит Михаїл із чотирма єпископами відвідав Ростов.
За поширеною версією, Михаїл був висвячений на митрополита патріархом Константинополя Миколаєм Хризовергом і прибув до Києва невдовзі після Хрещення Русі. Саме він благословив князя Володимира на будівництво Десятинної церкви — першого кам’яного храму в Києві — та сприяв заснуванню церкви Архістратига Михаїла, на місці якої нині височіє Михайлівський Золотоверхий собор.
Інші історичні гіпотези
Деякі дослідники навіть пов’язують діяльність святителя Михаїла ще з IX століттям, в часи патріарха Фотія. Так, у “Палінодії” архімандрита Захарії Києво-Печерського, написаній у 1621 році, згадується прибуття Михаїла до Києва в 886 році та його зустріч із князем Олегом. Цю версію підтримує й Густинський літопис. Але це помилка, ймовірно. Припустимо, що він мав 40 років у 886-му → отже, в 992 році йому було б 146 років. Навіть за середньовічними мірками це неймовірно довге життя.
Якщо ми беремо 886 рік як реальну дату його прибуття до Києва, то:
– або це був інший Михаїл, а не той, хто помер у 992 році;
– або дата 886 — символічна або помилкова (літописна плутанина).
Місіонерська діяльність у Новгороді та Ростові
У 990 році святитель Михаїл прибув із архієреями до Новгорода, де зруйнував язичницького ідола Перуна та охрестив місцевих мешканців. Його сподвижники несли віру в сусідні села й міста. Задоволений їхньою працею, митрополит благословив їх на місіонерське служіння і повернувся до Києва.
Наступного року святитель Михаїл вирушив до Ростова, де заснував першу дерев’яну церкву Успіння Богородиці, висвятив пресвітерів і впровадив церковні служби. Його діяльність відіграла ключову роль у поширенні християнства на півночі Русі.
Завершення земного шляху і канонізація
Святитель Михаїл відійшов до Господа 15 червня 992 року. Спочатку його поховали в тимчасовій дерев’яній церкві, а у 996 році — перепоховали в новозбудованій Десятинній церкві. У 1103 році мощі перенесли до Ближніх печер Києво-Печерської лаври. Імовірно, саме тоді Церква офіційно канонізувала першого митрополита Києва.
У 1730 році мощі святителя були покладені в Успенському соборі Лаври, але 3 жовтня 1941 року храм зруйнували під час війни — і святиня була втрачена.
Пам’ять у Православній Церкві України
Православна Церква України вшановує пам’ять святителя Михаїла щороку 15 червня та 30 вересня. Постать Михаїла Київського є символом початку українського православ’я, його зв’язку з апостольською традицією та глибоким духовним корінням у Києві — матері міст руських. УГКЦ не вшановує митрополита Михаїла.