×

Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в середу

канон андрія критського

Пісня 1 Ірмос: Помічник і покровитель прийшов мені на спасіння. Це Бог мій, і прославлю Його, Бога Отця мого, і звеличу Його: велично бо прославився!
1. Від ранньої юності, Христе, переступав я Твої заповіді, проводив життя у пристрастях, не турбуючись тим і не вболіваючи. Тому і благаю, Спасе, хоч при кінці спаси мене.
2. Покинутого перед Твоїми воротами, Спасе,
не відкинь мене, непотрібного, на старість до пекла,
але перед кінцем, Чоловіколюбче, даруй мені відпущення гріхів.
3. Багатство моє, Спасе, змарнував я у блуді,
не маю тому плодів благочестивих,
то й кличу, голодний, до Тебе: щедрот усіх Отче, поспіши мене помилувати!
4. Розбійникам до рук потрапив я своїми помислами.
Вони мене вразили, і тепер я ввесь у ранах,
та Ти, Христе Спасе, прийди до мене і зціли мене.
5. Священик бачив мене і не спинився,
й левит у біді полишив нагого.
Ісусе, що з Марії засяяв, прийди і помилуй мене.
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице усім, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.
Пісня 2
Ірмос:
Слухай бо, небо, — і возвіщу,
і прославлю Христа,
що від Діви воплотився.
1. Подібно як Давид, послизнувся я,
упав у блуд та осквернився, але й мене омий, Спасе, сльозами.
2. Не маю я сліз та покаяння, і жалю у серці не маю.
Ти сам яко Бог даруй мені це, Спасителю.
3. Дверей Твоїх не зачини в той час,
Господи, Господи, переді мною, але відкрий їх для мене, що каюся.
4. Бажаєш бо всім спастися, й мене приклич, Чоловіколюбче,
і яко благий прийми мене, що каюся.
5. Почуй душі моєї стогони і сльози прийми очей моїх.
Спаси мене, Господи!
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую: Отця і Сина і Святого Духа.
І нині, Богородичний:
Пречистая Богородице Діво, єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам.
Ірмос:
Знайте, знайте, що я є Бог, що за давніх часів зіслав дощем манну
і воду пролив із каменю для мого народу в пустелі
єдиною десницею і силою моєю.
1. Знайте, знайте, що я є Бог.
Слухай, душе моя, Господа, що кличе,
і полиши колишній свій гріх, і бійся Його як месника, Суддю і Бога.
2. Кому уподібнилась ти, багатогрішна душе, –
біда мені, першому Каїну й отому Ламеху – каменувавши тіло злочинствами
й ум умертвивши безглуздими прагненнями?
3. Проминувши всіх, хто жив до Закону, душе моя, не уподібнилась ти Сифові,
не наслідувала Еноса, ані Еноха, що взятий на небо, чи Ноя.
Тож стала ти, душе, позбавлена життя праведників.
4. Ти одна, душе моя, відкрила безодні гніву Бога твого.
Потопила, мов землю, всю плоть,
усі діла та життя своє й залишилась поза спасенним ковчегом.
Слава, Троїчний:
Безначальна, несотворена Тройце, Неподільна Одинице!
Прийми мене, що каюся, що згрішив був, мене спаси,
бо я – Твоє творіння: не відкинь, помилуй, ізбави мене від кари вогненної.
І нині, Богородичний:
Богомати Пречистая, Владичице, Надіє для тих, хто до Тебе прибігає,
і пристановище для тих, хто в бурі, моли всемилостивого Творця і Твого Сина
Твоїми молитвами і мене помилувати.
Пісня З
Ірмос:
На непорушному камені заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди, бо Ти один святий і праведний.
1. Не наслідувала ти, окаянна душе, Симового благословення
і, подібно до Яфета, не отримала просторих володінь на землі відпущення.
2. Із землі Харан, як із гріха, вийди, душе моя,
й поспішай у землю вічного нетління,
яку колись Авраам унаслідував.
3. Ти чула, душе, про Авраама,
що в давнину полишив батьківську землю,
і став ото прихідьком, – його вибір і ти наслідуй.
4. Патріарх пригостив ангелів
під дубом Мамврійським,
і тим на старість отримав скарб обітниці.
5. Зрозумій, окаянна душе моя,
нову жертву всепалення – Ісаака, – що тайно принесена Господеві,
й наслідуй, душе моя, його вільний вибір.
6. Ти чула, душе, про вигнання Ізмаїла,
бо був народжений від рабині, –
пильнуй, не потерпи подібного за твою похітливість.
Слава, Троїчний:
Єство безначальне, Тройце проста, несотворенна,
славима у трьох Особах,
спаси всіх, хто з вірою прибігає під твою владу.
І нині, Богородичний:
Безмужняя Богородице, Ти народила у часі Сина,
що від Отця позачасового.
О дивнеє чудо: зостаючись Дівою, від грудей годуєш.
Пісня 4
Ірмос:
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
«Почув вістку про Тебе і налякався – слава силі Твоїй, Господи!».
1. Облечений у царську гідність, вінець та багряницю,
чоловік праведний та вельми багатий, –
численні отари його та розкішні маєтки, –
та вмить зубожів він, багатства та слави царської позбувся.
2. Якщо він був найбільш праведним і чистим,
та не уникнув сітей спокусника і пастки,
то ти, гріхолюбива й окаянна душе, що
робитимеш, коли щось несподіване тебе спіткає?
3. Осквернив я тіло, дух забруднив
й увесь покрився струпами.
Але, Христе, як лікар зціли одне і друге,
покаянням моїм омий та очисти, чистішим від снігу яви мене, Спасе.
4. Розпинаючись, Ти віддав за всіх нас тіло своє і кров свою, Слове:
тіло – щоб мене обновити, а кров – щоби омити,
і духа віддав Ти, Христе, щоб привести мене до Твого Родителя.
5. Серед землі, Сотворителю,
влаштував Ти спасіння, щоб ми могли спастися.
6. Добровільно розп’явся Ти на дереві –
й Едем зачинений відкрився: небесні й земні створіння,
народи всі, що спаслися, Тобі поклоняються.
7. Купіллю і напоєм хай буде мені кров з Твоїх ребер,
бо з них витікає вода відпущення.
П’ючи її і помазуючись, очищуся ззовні та зісередини.
Напій бо цей і помазання, Слове, є Твої животворні слова.
8. Церква чашу здобула собі, Спасе, – це Твої животворнії ребра,
бо з них витікає двійний потік – відпущення і розуміння:
це образ єднання обох Завітів – Старого й Нового.
9. Залишений я поза весільною світлицею, без весілля також і вечері.
Світильник мій згас без олії,
світлицю замкнули, коли я спав, й вечеря скінчилась без мене.
А я, пов’язаний по руках і ногах, геть викинений.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну, що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи, і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи, бо Він творить як хоче.
Пісня 5
Ірмос:
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
настав мене на Твої повеління,
й навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Норов мій – як у жорстокого фараона,
душею і тілом я Янній та Ямврій,
я ум свій занапастив, – але поможи мені, Владико.
2. Змішав я, окаянний, ум свій із нечистотами –
омий мене, Владико, в купелі сліз моїх,
убіли, наче сніг, одяг тіла мого – благаю Тебе.
3. Коли дивитимусь на свої вчинки, Спасе,
побачу себе найбільшим грішником,
бо я грішив свідомим розумом, а не через невідання.
4. Зглянься, Господи, зглянься над своїм створінням,
згрішив я – прости мені: один бо Ти чистий за природою й нікого немає,
крім Тебе, хто був би без скверни.
5. Задля мене, Господи, будучи Богом,
прийняв Ти мою подобу і творив чуда:
зціляв прокажених, укріпив розслабленого,
тік крові спинив у кровоточивої торканням риз.
Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:
свят, свят, свят – Отець, Син і Дух – проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво,
зодягнувся в мою природу Господь, що сотворив віки,
з Собою з’єднав Він людську природу.
Пісня 6
Ірмос:
Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного, й підніс Він життя моє над тлінням.
1. Повстань і побори тілесні пристрасті, як Ісус Амалика,
завжди гаваонитян перемагаючи облесливі бажання.
2. Перейди, душе, плинну природу часу, як колись ковчег.
Візьми у володіння обіцяну землю – так Бог наказує.
3. Як урятував Ти Петра, що волав: «Спаси!» –
так поспіши і до мене, Спасе,
простягаючи руку, врятуй від звіра
і з безодні гріховної піднеси мене.
4. Знаю Тебе, тихе пристановище, Владико,
Владико Христе, – від неприступних глибин гріха та відчаю
спіши врятувати мене, Спасителю.
Слава, Троїчний:
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця –
про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.
І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога, що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице, молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальний, глас 6, подібний: Уповання…
Буря пристрастей і лютий шторм у глибині відчаю утопили мене,
але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою і спаси мене, як Петра,
святими молитвами Богородиці, з глибини беззаконь моїх.
Пісня 7
Ірмос:
Згрішили ми, чинили беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
1. Добровільно зібрала гріхи Манасієві
й поставила ідолами свої пристрасті –
ти помножила, душе, свої мерзоти,
але наслідуй щиро його покаяння й отримай зворушення.
2. Наслідувала ти скверни Ахавові
й тілесних нечистот була вмістилищем.
Горе мені, душе моя, ганебна посудино пристрастей,
зітхни з глибини своєї і Богові відкрий гріхи свої.
3. Замкнулося тобі, душе, небо і голод Божий спіткав тебе,
як колись це сталося з Ахавом,
що не послухав слів Іллі Тесвітянина,
та ти, душе, наслідуй сарептянку й нагодуй душу пророка.
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо, Бога-Тройцю,
як світло і світла: одне – святе і три – святі.
А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх – життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.
Пісня 8
Ірмос:
Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Помилуй і врятуй мене від вогню та покарання,
о Правосудний Спасителю,
що на суді маю справедливо перетерпіти,
але перед кінцем прости мені через покаяння і доброчесність.
2. Благаю Тебе, як розбійник – пом’яни мене,
плачу гірко, як Петро – прости мені,
кличу, як митар, сльози проливаю, як блудниця –
прийми моє ридання, Спасе, як колись хананеянки.
3. Зціли від гниття смиренну мою душу,
О Спасе, єдиний лікарю, приклади мені пластир, єлей і вино –
діла покаяння та сльози зворушення.
4. Наслідуючи хананеянку, благаю: помилуй мене, Сину Давидів.
Торкаюся Твоїх риз, як кровоточива,
і плачу, як Марта й Марія над Лазарем.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний,
Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого, Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе – Єдина Тройце – помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая, виткалась мисленна багряниця –
тіло Еммануїла – у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.
Пісня 9
Ірмос:
Безсіменного зачаття різдво незбагненне, безмужньої матері плід нетлінний;
Боже різдво оновлює природу,
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір православно величаємо.
1. Зцілюючи недуги, Христос Слово проповідував убогим,
виліковував прокажених і їв із митарями,
бесідував з грішниками і дотиком руки
померлу вже душу дочки Яіра повернув.
2. Спасся митар і блудниця стала доброчесною,
а фарисей, що хвалився, був осуджений.
Бо перший просив: «Очисти мене!» А друга: «Помилуй мене!»
А цей, що величався, казав: «Дякую Тобі, Боже» та інші слова безглузді.
3. Закхей був митарем, та дістав спасіння, а фарисей Симон спокусився,
блудниця отримала відпущення гріхів від Того, хто має владу прощати.
І ти, душе моя, намагайся це наслідувати.
4. Не наслідувала ти, окаянная душе, блудницю,
що взяла посудину з миром і помазувала зі сльозами,
і втирала волоссям Спасителю ноги, бо Він розірвав список її давніх гріхів.
5. Міста, що їм приніс Христос благовість,
ти знаєш, душе моя, як були прокляті.
Стережись, щоб не бути тобі, як вони:
зрівняв Владика їх із Содомом і аж до пекла засудив.
6. У відчаї не покажи себе, душе моя, гіршою
від хананеянки, що мала віру.
Через віру зцілилась Словом Божим дочка її.
І ти, як вона, з глибини серця благай Христа:
о Сину Давидів, спаси і мене.
Слава, Троїчний:
Тройце єдиносущна, Одинице триіпостасна,
оспівуємо Тебе, прославляючи Отця, Сина величаючи і Духові поклоняючись, –
Єству єдиному, Богові істинному – життю і царству живущому, безконечному.
І нині, Богородичний:
Бога єдиного родила Ти, Дівою будучи, у дивному різдві і зачатті.
Безсімейне зачаття і різдво надприродне, але, о богоневісна і чиста,
збережи стадо Сина Свого, що його Він зібрав.
Також ірмос: Безсімейного зачаття, обидва лики разом. І все решту повечер’я.

Для зручності викладаємо тут 3 інші канони:

Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в понеділок
Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба у вівторок
Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в четвер

 

3.86 avg. rating (78% score) - 7 votes

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: