Під час Великого посту людині доволі часто відкриваються думки, які не приходять в голову під час 3-х інших постів, і тим більше – під час звичайного року! Але найголовніше те, що людині відкривається її внутрішня сутність. На жаль, на відміну від вина, яке із віком стає тільки краще, людина з року в рік стає гірше. Інформаційне поле, що нас оточує, робить свою справу, в нас посилюються такі слабкості як лінь, грошолюбство, любов до оголеного тіла, недотримування слова, прибріхування, зменшення часу на молитви та думки про Бога.
Свідченням цього є те, як у ЗМІ збільшилась кількість повідомлень про масові немотивовані вбивства. І якщо до розстрілу великих груп людей в США(дітей, як правило), ми, на жаль, вже звикли, то те, що відбулося в Норвегії і Франції, просто шокує.
На жаль, резонансна трагедія стала і в Україні. Через блуд, алкоголь, а потім страх за вчинене, троє (або менше) хлопців спочатку зґвалтували дівчину, а потім позбавили життя! Деякою мірою символічно, що ховали цю дівчину за добу до дня пам’яті Преподобної Марії Єгипетської! Творивши гріх блуду приблизно до 30-ти років, вона змогла покаятись і близько 50-ти років жила в пустелі, спокутуючи гріхи. Чим більше була її віра, тим більше демонічних спокус поверталися й поверталися до неї. Ці спокуси ставали сильнішими і страшнішим, але Господь допоміг їй вистояти в цьому. Вона вистояла і стала шанованою праведницею.
В нас є такий самий шанс вистояти перед спокусами. Головне вірити. Молитися і каятися. Цікаво, що як тільки на минулому тижні я відчув, що момент для каяття настав, одразу стали спливати гріхи, які я не міг перебороти 8-10 років, але рік-два як, нарешті, позбувся – злослов’я, наприклад. Прийшло безсоння, з’явилось багато переживань про марно втрачений час, або неправильно вдіяні вчинки. Почались сварки із колегами, я став неуважним і забудькуватим.
Отже, варто сповідатись, але сповідь має бути правильною. По-перше, треба не соромлячись сповідатись по всіх своїх гріхах, навіть у дуже інтимних, які соромно доносити до Бога через священика. По-друге, варто не формально проговорити ці свої гріхи на сповіді, подолавши сором, а й щодня, або при наймі при приході в церкву щиро каятись і просити в Господа подолання цього гріха. Подолання гріха – це велика робота, так само як і побудова сім’ї, будинку, кар’єри, великих спортивних звершень. Правда, ціна каяття і подолання гріха незрівнянна більша, ніж ціна будинку, або успішної кар’єри, бо наше земне життя і земні блага є ніщо в порівнянні із життям вічним та благами Царства небесного.
Якщо сповідь є формальною – по принципу «Я сповідався раз на рік під час Великого посту, бо це обов’язково для кожного християнина», є ризик, що Господь не прийме це каяття. Це вже не віра в людини, а просто релігійність. Так, людина може вчиняти так, як радить Свята церква – не їсти перелік продуктів в певні дні. Мало ходити по святах в церкву, бити всі положені поколони і т.д. Це все буде формальним. Релігійність буде, а справжньої, істинної, сердешної віри не буде! Вірити треба серцем, бути чесним перед собою і Богом, як це робили праведний Зосима або Іоан Ліствичник!
На останок нагадаю, що той, хто бажає достойно причаститися Святих Христових Таїн повинен почати, хоча б за тиждень, молитовне готувати себе до цього: більше і старанніше молитися вдома вранці та ввечері, а також, по можливості, кожен день протягом тижня вранці та ввечері відвідувати церковне богослужіння. Якщо робота чи державна служба не дозволяє регулярно відвідувати богослужіння, то потрібно ходити наскільки дозволяють обставини, але, у будь-якому випадку, обов’язково необхідно бути на вечірньому Богослужінні напередодні причастя.
Для того, щоб достойно підготуватися до Святого Причастя існує особливе «Правило до Св. Причастя», яке знаходиться у більш повних молитвословах. Воно включає в себе канон покаянний Ісусу Сладчайшому, канони Пресвятій Богородиці та Ангелу Хранителю, канон та молитви до Св. Причастя, молитви на сон грядущим, які необхідно вичитувати напередодні ввечері, а зранку – ранішні молитви та молитви до Св. Причастя.
Підготував Іван Чуперка