Обрання Якова (Іакова) Заведеєва до апостольського служіння
Один з дванадцяти Апостолів, брат євангеліста Іоанна Богослова Яків (Іаков) Заведеєв (Яків Зеведеїв) був серед перших учнів Ісуса, покликаних Ним до апостольського служіння. Це сталося, коли брати разом з батьком чинили рибальські снасті. Син простого рибалки з Галілеї разом зі своїм молодшим братом Іоанном покинув родину, рідні краї і звичну роботу і поспішив слідом за Вчителем нести Слово Боже і Світло Віри серед людства. Якову пощастило стати обраним серед обраних, бо саме братам Зеведеєвим і Апостолу Петру Ісус відкрива
в Свої Божественні Таємниці. Саме їм випала честь бути присутніми при чудесному воскресінні доньки Іаїра, під час Преображення Господня на горі Фавор, коли Ісус явився для бесіди з Ілією і Моісеєм. Вони були поряд з Вчителем у Гефсиманському саду вночі перед взяттям Його під варту під час молитви перед головним випробовуванням в Житті Сина Божого.
Проповідницька діяльність і духовна міць Апостола Якова
Ісус називав братів Якова й Іоанна синами громовими, бо духовна міць цих Апостолів дійсно вражала. Вони, як і інші обрані учні були наділені владою над стихіями та демонами, а їх палке проповідування Слова привертало до себе багатьох прихильників.
Після прийняття Ісусом добровільного страждання, Його Воскресіння і Вознесіння, учні, на яких зійшов Дух Святий, розійшлися світом проповідувати Благу Вість. Апостол Яків проповідував у римській провінції Іспанія та інших країнах, де його полум’яне слово запалювало у людських серцях вогонь Віри. Він сміливо вступав у суперечки з фарисеями і книжниками, однозначно перемагаючи їх і викриваючи лжевчення, звинувачуючи у жорстокосердості до долі Христа.
Повернувшись до Єрусалиму, святому Якову довелося багато проповідувати серед юдеїв. Вони ж, не в силах встояти перед істинним Словом, найняли волхва-філософа Гермогена, щоб той спростував апостольські слова про Христа як Месію. Та гординя волхва не дозволила йому безпосередньо зійтися у диспуті з Апостолом Яковом, і він послав свого учня Філіта. Але велика мудрість і духоносна міць слів Апостола настільки вразила учня, що той прийняв християнство. Розлючений Гермоген наслав на Якова бісів, але й тут зазнав поразки. Злі духи виявилися абсолютно безпомічними перед силою Господнею, і були вимушені привести до Апостола чародія, що послав їх. Яків не тільки не покарав Гермогена за його недобрі дії, але й захистив від помсти демонів. Волхв щиро розкаявся і попросився стати учнем святого, він спалив свої книжки, хрестився і почав свідчити Істину Господню і приводити людей до Святої Віри.
Вінець великомученика
Апостол Іаков став першим з проповідників Воскресіння, якому довелося прийняти мученицьку смерть. В ті часи Єрусалимом правив онук Ірода, цар Агрипа. Він люто ненавидів християн і у 44 році за чисельними доносами наказав схопити Іакова і стратити його, відрубавши голову. За свідченнями, що дійшли до наших днів з тієї далекої епохи на сторінках Нового Завіту, святий Апостол не припиняв своєї проповіді навіть на шляху до місця страти. Сила духа Якова і впевненість у правоті Божого Вчення так вразили воїна, який його конвоював, що він відразу обернувся до християнства і прийняв мученицький вінець разом з Апостолом.
Віддані учні поклали тіло страченого Якова у лодку і довірили хвилям Середземного моря. Мощі святого через деякий час пристали до іспанського берега, де їх знайшли благочестиві християни і перенесли до міста Іріа Флавіа (сучасний Ель-Падрон). Декілька століть доля святих мощів була невідома, поки благочестивому відлюднику Пелайо не було послане видіння, а яскрава зірка в небі не вказала шлях до схову з саркофагом. Через деякий час там з’явилося місто Компостела – поле зірки. В цих місцях вдалося зберегти християнську віру навіть у часи мусульманської навали. Святий великомученик Апостол Яків став покровителем Іспанії, і неодноразово з’являвся перед військом в хвилини рішучих битв.
Християнська Церква віддає дань пам’яті Апостолу Якову Заведеєву 13 травня.