Символічний образ Премудрості Божої – Софія – властивий для християнства східного обряду і має історичні витоки з Візантії, але відрізняється версіями трактування в руських землях. Найбільш поширеними та шанованими в Україні є списки з двох типів ікон Божої Матері: київський і новгородський.
28 серпня шанується свято ікони Софії, Премудрості Божої (Новгородської). Її написання датується серединою XV сторіччя, хоча перші освячені на честь Софії храми почали з’являтися відразу після Хрещення Русі. Прикладом є церква, побудована у 989 році в Новгороді.
По центру Новгородської ікони розташована фігура Вогненного Ангела на золотому престолі. Престол підтримують сім стовпів, які символізують сім Дарів Святого Духа: Мудрість і Розум, Знання і Рада, Мужність, Побожність і Страх Божий. Крилата фігура в царському одязі з дорогоцінним поясом та царським вінцем символізує Премудрість Божу, Втілення Вседержителя.
Нижня частина композиції ікони являє собою типовий сюжет молитви перед Господом: Божа Матір з Немовлям з одного боку, Іоанн Хреститель з сувоєм, на якому записано його свідчення про Спасителя. Над головою фігури Ангела легко впізнається Христос Спаситель, який подає архієрейське благословення. І Христос, і Вогненний Ангел розташовані кожен в своєму колі Слави, які поєднуються між собою, створюючи знак нескінченності – символ єдності та постійного руху.
Верхня частина зображення символізує Небеса, де навколо престолу з Вічним Євангелієм розташувалися Ангели. Ця частина композиції втілює очікування Другого Пришестя Христа. Ікона написана на дереві та взята в срібну визолочену ризу. Новгородська ікона Софії Премудрості Божої відома своїми чудесами, найраніші з яких були задокументовані у 1542 році.