Преподобна Ксенія римлянка була родом із заможної римської родини. При народжені отримала ім’я Євсевія. Вона не бажала вступати у шлюб з примусу, який влаштували її батьки. Разом з 2 служницями у віці 17 років втекла до острову Кос (поблизу узбережжя Малої Азії). Тут Євсевію було навернуто у християнство пресвітером Павлом. Після цього вона змінила ім’я на Ксенія. Згодом перебралася до міста Мілас в Карії, де за власний кошт звела церкву Святого Стефана. Тут спочатку утворила християнську громаду, а згодом стала черницею. Після того як пресвітер Павло став єпископом міста Мілас він надав Ксенії звання дяконіси. Преподобна закінчила своє життя у Міласі в 450 році, тому іноді зветься Ксенією Мілаською.
Преподобна Ксенія Римлянка була єдиною дочкою знатного сенатора. Її справжнє ім’я – Євсевія. З юних років вона прагнула до Бога. Коли батьки заручили її з благородним юнаком, дівчина вирішила присвятити своє життя служінню Господу.
Щоб уникнути шлюбу, Ксенія таємно покинула батьківський дім разом із двома служницями. Вони вирушили до міста Міласса, де під духовним керівництвом ігумена Павла заснували монастир.
Ксенія відмовилася від розкоші й обрала подвижницьке життя. Вона харчувалася лише хлібом, посипаним попелом, і часто дотримувалася строгого посту. Весь свій час вона присвячувала молитвам, проводячи ночі у молитовному стоянні.
Свята збудувала церкву на честь Святого Першомученика Стефана й заснувала жіночий монастир. За свої доброчесні справи була посвячена в диякониси.
Ксенія відійшла до Господа 24 січня 450 року. Перед смертю вона закликала сестер до молитви та померла, схилившись на молитві. Її життя стало прикладом справжньої віри, любові до Бога та самопожертви.
Свята Ксенія Римлянка шанована Церквою як символ смирення та духовного подвигу. Її пам’ять вшановують 24 січня.