Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306 – 337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276 – 282). Зрозумівши помилковість язичеської релігії, Дометій увірував в Христа. Під час жорстоких переслідувань християн в Римі святий Дометій з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, віддалився до Візантії, де став виучуватися закону Господню у єпископа Тіта (242 – 272), мужа святого життя.
Побачивши полум’яне бажання Дометія попрацювати для Господа, єпископ Тіт висвятив його в пресвітера. Після смерті Тіта на єпископський престол був зведений Дометій (272 – 303), а потім – його сини, Проб (303 – 315) і в 316 році – святий Митрофан.
Прибувши одного дня до Візантії, імператор Костянтин Великий був захоплений красою і зручним розташуванням міста. Побачивши святість життя і мудрість святого Митрофана, імператор узяв його з собою до Риму. Незабаром Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Візантії і перевів туди святителя Митрофана. У 325 році для позбавлення влади єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Костянтин Великий виклопотав у святих отців Собору для святителя Митрофана титул Патріарха.
Таким чином, святитель став першим Патріархом Константинопольським. Сам святитель Митрофан, глибокий старець, не міг бути присутнім на Соборі, а послав замість себе хорєпископа (вікарія) Олександра. Після закінчення Собору імператор разом з отцями Собору відвідав хворого Патріарха. На прохання імператора святитель вказав собі гідного наступника – єпископа Олександра, передбачивши, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павло (у той час читець), а Патріархові Александрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідиякон Опанас.
Святитель Митрофан мирно відійшов до Бога в 326 році, у віці 117 років. Мощі його покояться в Константинополі, в храмі, спорудженому на його пам’ять.
За матеріалами www.danilova.ru