×

читець

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології. Наталія Пуряєва, 2001.


читець і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов’язок читати під час богослужінь з усіх священно-богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност

%d блогерам подобається це: