×

Неділя сліпородженого

Неділя сліпородженого

Церковні проповіді в шосту неділю після Воскресіння Господнього присвячені розповіді євангеліста Іоанна про повернення Ісусом зору сліпому з народження чоловікові. Ця історія має безліч трактувань, і кожен знаходить для себе таке пояснення, яке запалює Світло в душі й робить на крок ближче до розуміння Божого Вчення.

В один із святкових днів під час відвідин разом зі своїми учнями Храму в Єрусалимі, де він читав проповідь, Ісус помітив серед натовпу сліпу людину. Юдеї завжди вважали, що тяжка хвороба дається за гріхи. А коли таке нещастя торкається новонароджених, то це є розплата за нерозумну поведінку батьків дитини. Тому цілком зрозумілим є питання учнів, які бажали знати, хто ж нагрішив: сам сліпець чи батьки його.

Але Ісус заперечив таке припущення, пояснивши, що цьому чоловіку хвороба послана, щоб “відкрились на ньому діла Божі”. Таким чином Він дав зрозуміти, що не кожне страждання є покаранням за гріховне життя. Декому хвороба дається для випробовування твердості Віри в Господа, для укріплення переконань, а іншим – як крок до просвітлення і прийняття істинної Віри.

Він підкликав до себе сліпого, плюнув на землю і змастив тією сумішшю очі хворого. Ісус наказав чоловікові сходити вмитися у купальні Силоам, що той радо зробив. Вмившись водою джерела, сліпий став зрячим і пішов розповідати про це Диво всім зустрічним, викликаючи їх недовіру і подив. На питання, хто ж це зробив, сліпонароджений розповідав про чоловіка на ім’я Ісус.

Чутки про цю дивовижну подію дійшли до фарисеїв, які вже чули про Месію і були вороже проти нього налаштовані. А враховуючи, що Чудо відбулося у суботу, їхня злість не мала меж. Запальні суперечки про походження талантів (від Бога чи Диявола) не закінчилися навіть після опитування прозрівшого. Він стояв на своєму і стверджував, що йому допоміг Пророк. А на припущення, чи не грішник бува той чоловік, зцілений відповідав, що грішників Бог не слухає.

Велике значення цієї події актуальне і сьогодні, коли пройшло багато років з того дня. На прикладі сліпонародженого, якому Божою ласкою була повернута здатність бачити, Господь намагається донести до нас, що страшніше сліпоти фізичної є сліпота душі. Господь є світло для світу, тому всі ми в різній мірі потребуємо Його уваги і тепла. Ми повинні прагнути просвітління душі, щоб своєю Вірою множити і укріплювати Божу присутність на землі і в кожному з нас. А для цього треба постійно турбуватися про свій моральний стан, служити прикладом благочестя для своїх дітей, боротися з поганими звичками і схильностями. І не забувати про постійне вдосконалення і щиру молитву.

Читайте також Поява чесного хреста в Єрусалимі та Шоста після Пасхи неділя. Про сліпого

5.00 avg. rating (96% score) - 1 vote

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: