Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в понеділок

Понеділок
Пісня 1 глас 6
Ірмос:
Помічник і покровитель прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його, Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава Тобі!
1. З чого почну оплакувати пристрасного життя мого діяння?
Чи добрий початок дам, Христе, нинішньому риданню?
Але як милосердний подай мені відпущення гріхів.
Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
2. Прийди, окаянная душе, прийди разом із плоттю твоєю,
Творцеві всіх сповідайся, покинь, нарешті, колишню нерозсудливість
і Богові принеси сльози свої у покаянні.
3. Наслідуючи в переступі первозданного Адама,
пізнав я себе відкиненим від Бога,
від вічного царства і солодкості його через гріхи мої.
4. Горе мені, окаянная душе, чому ти уподобилась першій Єві:
затьмарився спокусою твій погляд,
і поглинула тебе її гіркота – торкнулася дерева, і скуштувала зухвало поживу безумства.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
5. Замість Єви тілесної постала в мені Єва мисленна –
це плотські пристрасні помисли, які солодять мою думку,
проте завжди вони є гірким напоєм.
6. Справедливо був вигнаний з Едему Адам,
бо не зберіг Твоєї заповіді, Спасе.
Яке ж терпіння чекає на мене, хто завжди відкидає Твої животворні слова?
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце, Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице усіх, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.
Пісня 2
Ірмос:
Слухай бо, небо, – і возвіщу,
і прославлю Христа, що від Діви воплотився.
1. Слухай бо, небо, і возвіщу, земле, почуй голос того,
хто кається перед Богом і прославляє Його.
2. Почуй мене, Боже, мій Спасе,
зглянься милостивим Твоїм оком
і прийми мою сповідь зворушену.
3. Згрішив я, Господи, більше за всіх,
один згрішив перед Тобою,
але як благий змилуйся, Спасе, над Твоїм творінням.
4. Відображуючи потворність моїх пристрастей,
спотворив я красу духовну пожадливими бажаннями.
5. У бурі зла потопаю я, милосердний Господи,
але як Петрові, простягни й мені руку.
6. Як блудниця, і я приношу сльози –
очисти мене, Спасе, Твоїм милосердям, Усещедрий!
7. Забруднив і осквернив я ризу тіла мого,
що за образом Твоїм, Спасе, і подобою.
8. Затьмарив красу душі своєї утіхами пристрастей
і ум свій повністю перетворив я на нечистоти.
9. Пірвав я нині першу одіж мою,
що виткав мені Творець на початку – і відтоді лежу нагий.
10. Одягнувся я у пірвані ризи,
що змій мені виткав радою, ось тому й соромлюся.
11. Як блудниця, і я приношу сльози –
очисти мене, Спасе, Твоїм милосердям, Усещедрий!
12. Поглянув я на красу дерева і в умі спокусився –
тепер лежу нагий і соромлюся.
13. Усі вожді пристрастей
орали на хребті моєму, продовжуючи на мені свої беззаконня.
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую: Отця і Сина і Святого Духа.
І нині, Богородичний:
Пречистая Богородице Діво, єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам.
Пісня З
Ірмос:
На непорушному камені заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди, [бо Ти один святий і праведний].
1. Вогнем зросив колись Господь землю содомську і спалив її.
2. Рятуйся ж, душе моя, як Лот на горі, й у Сигорі ховайся.
3. Втікай, душе, від вогню, втікай від содомського горіння,
втікай від знищення у полум’ї божественному.
4. Сповідаюся Тобі, Спасе:
згрішив, згрішив я перед Тобою! Але відпусти і прости мені.
5. Згрішив я один перед Тобою, згрішив більше за всіх,
але, Христе Спасе, не відкинь мене!
6. Ти ж бо Пастир добрий,
віднайди мене, ягня, й заблуканого не відкинь мене.
7. Ти єси солодкий, Ісусе,
Ти єси Сотворитель мій, Тобою, Спасе мій, оправдаюся.
Слава, Троїчний:
Єдиний у Тройці Боже, спаси нас від омани, спокуси та небезпеки.
І нині, Богородичний:
Радуйся, Боговмістиме лоно,
радуйся, престоле Господній, радуйся, Мати життя нашого.
Пісня 4
Ірмос:
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
«Почув вістку про Тебе і налякався – слава силі Твоїй, Господи!»
1. Діл своїх не полиши і творіння свого не відкинь, Судде праведний!
Хоч один я згрішив як людина більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,
але як Господь усіх Ти маєш владу відпускати гріхи.
2. Наближається, душе, кінець, наближається, а ти не дбаєш, не готуєшся,
час бо скорочується – пробудись, суддя вже близько, біля дверей.
Як сон, як цвіт, минає життя – нащо марна суєта?
3. Пробудись, душе моя, і замислись над учинками своїми,
постав їх перед очі свої і пролий над ними сльози;
відважно відкрий Христові свої думки та діяння й оправдайся.
4. Немає в житті гріха чи діяння, ані зла, де я не згрішив би, Спасе,
умом і словом, бажанням та наміром –
і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.
5. Тому й засуджений був я і напоумлений
совістю своєю, окаянний, – хто може бути невідступнішим за неї?
Судде, Визволителю і Провидче, помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!
6. Драбина, яку бачив у древності великий серед патріархів,
є свідченням, душе моя, про сходження ділами і піднесення розумом –
коли хочеш жити в діянні, мудрості та спогляданні, то обновися.
7. Спекоту дня та мороз нічний мусив терпіти патріарх,
щоденно творячи прибуток:
пас, трудився й працював, щоби узяти собі дві жінки.
8. Ці дві жінки розумій собі як діяння та розум у спогляданні.
Діяння – це Лія, бо багатодітна,
а Рахиль – це розум, бо здобута зусиллям.
Отож, без трудів, душе моя, ні діянь, ні споглядання не здобудеш.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну, що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою, зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи, і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи, бо Він творить як хоче.
Пісня 5
Ірмос:
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче, настав мене на Твої повеління,
й навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Прожив життя своє я серед ночі,
бо темрявою глибокою й пітьмою була для мене ніч гріха,
але яви мене як сина дня, Спасителю.
2. Подібно як Рувим, здійснив я, окаянний,
беззаконний і переступний намір
перед Богом Усевишнім: я ложе своє осквернив, як той батьківське.
3. Сповідаюся Тобі, Христе Царю,
згрішив я, згрішив я, як колись браття,
коли продали Иосифа – плід чистоти та невинності.
4. То ж родичі зв’язали праведну душу
і продали солодкого в рабство як прообраз Господній.
А ти, душе моя, сама віддалася у рабство гріхів своїх.
5. Наслідуй мудрість праведного Иосифа,
чистого умом, окаянна й нестямная душе.
В беззаконних прагненнях не чини блуду, постійно творячи беззаконня.
6. Хоч і був тоді Йосиф у рові, Владико Господи,
та це як прообраз Твого поховання і воскресіння:
чи зможу і я колись щось подібне Тобі принести?
Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:
свят, свят, свят – Отець, Син і Дух – проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво,
зодягнувся в мою природу Господь,
що сотворив віки, з Собою з’єднав Він людську природу.
Пісня 6
Ірмос:
Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного,
й підніс Він життя моє над тлінням.
1. Сльози очей моїх, Спасе, і щирі зітхання
з глибини приношу, благаючи серцем:
згрішив я, Боже, перед Тобою, очисти мене!
2. Відхилилась, ти, душе, від Господа,
як Датан та Авірон, та щоб не поглинуло тебе земне провалля,
кричи з аду підземного до Бога: «Помилуй!».
3. Як розлючена телиця, душе, уподобилась ти Єфрему,
але як серна від тенет, збережи життя,
підносячись діянням та спогляданням.
4. Нехай, душе, упевнить нас рука Мойсея,
як може Бог прокажене життя убілити й очистити,
тому не впадай у відчай, що й ти прокажена.
Слава, Троїчний:
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця –
про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.
І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога, що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальннй: Покаянний, глас 6, подібний: Уповання…
Буря пристрастей і лютий шторм у глибині відчаю утопили мене,
але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою і спаси мене,
як Петра, святими молитвами Богородиці, з глибини беззаконь моїх.
Пісня 7
Ірмос:
Згрішили ми, чинили беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
1. Згрішив, чинив беззаконня і заповіді Твої відкинув,
бо в гріхах я був народжений і до ран додав собі ще струпів –
але помилуй мене Сам як милосердний, отців Боже.
2. Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму,
поглянь на мою покору, поглянь на мою скорботу,
та вислухай мій суд нині, і Сам помилуй мене як милосердний, отців Боже.
3. Колись Саул загубив ослів отця свого і разом з вісткою про них отримав царство.
А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,
тваринні похоті забажавши понад Царство Христове.
4. Богоотець Давид згрішив якось, подвійно згрішив, душе моя:
був уражений він стрілою перелюбу й отруєний списом убивства.
Але твоя недуга ще страшніша – свавільні твої поривання.
5. Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,
бо розчинив перелюб у вбивстві, та покаяння подвійне приніс за це зразу,
а ти, душе, вчинила ще лукавіше, – і не покаялася Богові.
6. Давид колись зобразив пісню,
що гріхи його викривала, і нею благав до Бога:
«Помилуй мене, перед Тобою єдиним згрішив, Богом усіх, Ти Сам очисти мене».
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю,
як світило і світло: одне – святе і три – святі.
А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх – життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.
Пісня 8
Ірмос:
Того, Кого славлять небесні воїнства і перед Ким трепечуть херувими і серафими, –
все живе на землі, усі сотворіння, оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Грішного, мене, Спасе, помилуй, пробуди мій ум до навернення,
прийми мене, що каюся, змилосердися до моїх благань:
згрішив я перед Тобою єдиним – спаси, вчинив беззаконня – помилуй мене!
2. Ілля, сходячи на колісницю чеснот,
піднісся над усім земним, як на небо.
І ти, душе моя, думай також про таке сходження.
3. Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,
отримав подвійну благодать від Бога;
а ти, душе, не причастилася цієї благодаті за свою нестриманість.
4. Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,
і той розступився на два боки.
А ти, душе, не причастилася цієї благодаті через свою нестриманість.
5. Колись доброзичлива соманитянка пригостила, душе моя, праведного,
а ти ніколи не ввела у дім свій мандрівника чи подорожнього.
Тому в риданнях будеш викинена зі світлиці весільної.
6. Ти завжди наслідувала, окаянная душе, нечистий розум Гієзії.
Хоча б на старість покинь його грошолюбство,
втікай од вогню пекельного, полишивши свої лиходійства.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний, Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого, Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе – Єдина Тройце – помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая, виткалась мисленна багряниця –
тіло Еммануїла – у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.
Пісня 9
Ірмос:
Безсіменного зачаття різдво незбагненне, безмужньої матері плід нетлінний;
Боже різдво оновлює природу,
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір православно величаємо.
1. Зранений ум та немічне тіло, нездужає дух і слово безсиле,
завмерло життя – кінець на порозі:
що чинитимеш, душе моя окаянна, коли Суддя прийде питати про твої діяння?
2. Мойсееву розповідь про початок світу,
а ще завітні писання про праведних і неправедних усі оповів я тобі, душе моя,
та ти наслідувала останніх, а не перших, згрішивши перед Богом.
3. Закон утратив силу і Євангеліє змарноване,
ти знехтувала усе Писання, пророки і праведне слово безсилі.
Рани твої, о душе, помножились – нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.
4. Щоб зворушити тебе, душе, приведу тобі приклади з Нового Писання.
Отож, наслідуй праведних і цурайся неправедних.
Умилостив Христа молитвами, постом, чистотою і говінням.
5. Коли Христос став людиною, то призвав до покаяння блудниць і розбійників.
Покайся і ти, моя душе, бо двері у Царство відчинені,
і перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники, що каються.
6. Христос став людиною, поєднавшись у тілі зі мною,
і все, що властиве природі, окрім гріха,
Він добровільно узяв на себе, отак показуючи тобі, душе, образ свого сходження.
7. Христос спас волхвів і скликав пастирів, немовлят удостоїв мучеництва,
прославив старця й стару вдовицю,
та ти, душе, не наслідувала їх ні життям, ні діянням, тож горе тобі, коли станеш перед Судом Господнім.
8. Сорок днів Господь постив у пустелі, зголоднів Він нарешті, виявивши людське.
Не будь безпечною, душе, коли приступить ворог до тебе,
нехай постом і молитвою від ніг твоїх відкинений буде.
Слава, Троїчний:
Отця прославмо, вознесімо Сина, Божественному Духові з вірою поклонімся,
Тройці нероздільній, єдиносущній як світлу єдиному і троїчному,
троїчному життю і єдиному, що все животворить і все просвічує.
І нині, Богородичний:
Сохрани обитель свою, Пречистая Богомати,
в Тобі вона іночествує з вірою, в Тобі утверджується кріпостю,
з Тобою долає усі спокуси, полонить ворогів своїх і їх підкорює.
Андрею:
Чесний Андрею, преблаженний отче, пастирю Критський,
не полишай молитви за тих, хто оспівує тебе,
завжди вшановуючи твою пам’ять,
щоб ми позбавились гніву, скорбот та тління і від гріхів звільнилися.
Ірмос: Безсімейного зачаття
Як тут один день святої чотиридесятниці повно і докладно описаний, так нехай буде на всю святу чотиридесятницю зразком, прикладом і духовним правилом у Христі Ісусі Господі нашому.

Для зручності викладаємо тут 3 інші канони:

Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба у вівторок

Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в середу

Великий покаянний канон Андрія Критського. Служба в четвер