×

Радониця – радість воскресіння померлих

У вівторок другої седмиці по Пасці Православна Церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами, або Радоницею. За місцевими звичаями в Українській Церкві Проводи можуть відбуватись на Світлому тижні чи на Фомину неділю. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Етимологічно слово “радониця” сходить до слів “рід” і “радість”, причому особливе місце Радониці в річному крузі церковних свят – відразу після Світлого пасхального тижня – ніби зобов’язує християн не тужити і не нарікати з приводу смерті близьких, а навпаки, радіти їх народженню в інше життя – життя вічне. Перемога над смертю, отримана смертю і воскресінням Христа, витісняє смуток про тимчасову розлуку з рідними.

Зазвичай цього дня після Літургії здійснюється панахида, в яку включаються і пасхальні співи.

Особливу допомогу покійним приносять поминання в Церкві. Перш ніж відвідати кладовище, кому-небудь з родичів слід прийти в храм на початок служби, подати записку з ім’ям покійного для поминання у вівтарі .Краще всього, якщо це буде поминання на проскомідії, коли за покійного виймуть з особливої просфори частинку, а потім на знак обмивання його гріхів опустять в Чашу зі Святими Дарами. Відслужити Панахиду, а потім на кладовищі у молитві за покійних розділити з ними Пасхальну радість.

Треба пам’ятати, що традиція залишати їжу, пасхальні яйця на могилах – це язичництво, яке відродилося в Радянському Союзі, коли держава переслідувала православну віру. Коли переслідують віру – виникають тяжкі забобони. Душам наших покійних близьких потрібна молитва. Неприйнятний з церковної точки зору обряд, коли на могилі ставлять горілку і чорний хліб. Покійним потрібна наша старанна молитва, наше чисте серце і тверезий розум, милостиня, що подається за них, але ніяк не горілка.Не потрібно,також, залишати на могилі їжу, краще віддати її жебракові або голодному,як милостиню за померлих.

На закінчення Світлого поминального дня священослужителі підходили до могил покійних, на запрошення їхніх родичів, поіменно молилися за тих хто відійшов у вічність, освячували памятники та окроплювали присутніх святою водою.

За матеріалами netishyn-sobor.net

5.00 avg. rating (98% score) - 4 votes

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: