Статті в категорії ‘Релігія і суспільство’

26 лютого – день пам’яті благовірного князя Костянтина Острозького

Костянтин Острозький

Святий благовірний князь Костянтин Острозький (1526 – 1608) – український магнат, воєвода Київський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI – початку XVII століття. Батько Костянтина-Василія – Костянтин I Іванович Острозький – великий гетьман литовський. Своє походження родина Острозьких вела від самого Володимира Великого, мала серед предків багатьох видних діячів, навіть одного святого – преподобного чудотворця Феодора Острозького. Їхні землі – то була «держава в державі»: 80 міст (серед них – Острог, Володимир), 10 великих містечок, 2760 сіл. Серед посад і титулів князя – «староста Володимирський», «воєвода Київський». Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії. Велетенські прибутки (1 мільйон 200 тисяч золотих на рік), півторатисячне приватне військо робили Острозького однією із […]

Читати

Іверська ікона Божої матері

Іверська ікона Божої матері

25 лютого, 26 жовтня і в вівторок Світлого тижня вшановуємо Небесну Царицю заради Її ікони, яка іменується Іверською. Історія цієї ікони почалася у ІХ столітті в невеликому поселенні поблизу міста Нікеї за часів царювання імператора-іконоборця Феофіла (829 – 842 рр.). Одна благочестива жінка, вдова, що жила разом із своїм сином, зберігала вдома заповітний образ Божої Матері. Сталося, що про її духовний скарб стало відомо. Часи іконоборства були позначені зневажливим ставленням до священних зображень. Навіть більше того, за зберігання і вшанування ікон людину могли піддати жорстоким покаранням. Образи угодників Божих відбирали у віруючих, забирали із храмів, показово знищували, демонструючи зневагу, плюндрування святині. Але якщо християнська душа бачачи милість Божу до себе через благословення від ікони, твердо вірила у те, що поклоняється не рукотворному образу, не витвору людських рук, а Бога шанує, то […]

Читати

Свята великомучениця Тетяна. Тетянин день. Три дні студенти на рік

25 січня день святої великомучениці Тетяни

За православним календарем 25 січня – день пам’яті великомучениці Тетяни, Тетянин день. (Тетяна від грецького татто – встановлювати, визначати – засновниця). Свята мучениця Тетяна народилася у знатній римській родині. Батько, таємний християнин, виховав доньку відданою Церкві та Богу. Коли Тетяна досягла повноліття, вона стала байдужою до багатства та інших благ і полюбила всім серцем духовний спосіб життя. Вона назавжди відмовилася від подружнього життя і за доброчесне життя була призначена дияконисою Римської церкви. На цій посаді вона з ретельністю доглядала за хворими, відвідувала в’язниці, допомагала незаможним, намагаючись постійно догодити Богові молитвами та добрими справами. При імператорі Олександрі Севері (222 – 235 рр.) свята Тетяна за сповідання Ісуса Христа прийняла мученицьке страждання від римського містоуправителя Ульпіана (близько 225 р.). За переказами, святу Тетяну, після різноманітних катувань, кинули на арену цирку (Колізею), щоб […]

Читати

Святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси

Святитель Петро Могила

Постать київського митрополита Петра Могили (1596-1647), визначного церковного й культурного діяча, нащадка молдавської княжої династії, спорідненого з українськими і польськими аристократичними родами, визначного теолога, реформатора, вченого та організатора українського вищого шкільництва. Виховувався в Україні під керівництвом учителів Львівської братської школи, високу освіту одержав в західній Європі, де студіював теологію. Як архімандрита Києво-Печерської лаври (з 1627 р.) висвячено його на єпископа у Львові і після 14-ти років діяльності на становищі київського митрополита залишив він по собі знамениті досягнення. Його діяльність охоплює всі сторінки церковного й культурного життя і цей час можна б назвати Могилянською добою. Ще як архімандрит Києво-Печерського монастиря у 1629 р. він склав «Літургіаріон або Служебник», з усіх дотепер найдокладніший, а в ньому подано текст літургії та інших молитов та обрядових звичаїв властивих тільки українській Церкві. Він разом з […]

Читати

Щедрий вечір. Маланка. Щедрівки

М. Андріоллі. Водіння кози в панському маєтку. Західна Білорусія, XIX століття

Щедрий вечір (Маланка, Маланія, Васильєв вечір) — вечір 13 січня напередодні Старого Нового року. Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. У народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 18 січня напередодні Водохреща (на решті України цей вечір знано як Голодна кутя). Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть […]

Читати

Преподобна Меланія Римлянка

Прерлдобна Меланія Римлянка

13 січня — день пам’яті преподобної Меланії Римлянки. Отримала ім’я на честь своєї бабки Меланії Старшої. Преподобна Меланія молодша, перша зі знатних римлянок з юних років линула до Христа, та жадала тілесної непорочності й уражена Божественною любов’ю, народилася в християнській родині. Батьки її — люди знамениті і багаті — бачили в дочці спадкоємицю й продовжувачку роду. У 397 році Меланія проти своєї волі була видана заміж за знатного юнака Пініана. Меланія просила чоловіка жити у непороч ності, але він захотів мати дітей. Скоро свята народила дівчинку, яку молоді батьки посвятили Богу. Пізніше вона народила хлопчика, який після хрещення відійшов до Господа. Бачачи страждання дружини, блаженний Пініан просив Бога зберегти їй життя і дав обітницю жити у непорочності. Незадовго померла і їх дочка. Батьки противились бажанню дітей жити у непорочності, але, […]

Читати

Преподобний Нестор Літописець

Преподобний Нестор Літописець. Реконструкція по черепу С. О. Нікітіна

Народився не раніше, ніж 1056. Після смерті Феодосія прийшов до монастиря, ігуменом якого був Стефан, що прийняв Нестора, постриг його (1074-1075) й вивів на диякона. Нестор славив і возвеличував Бога «в тілесі своїм і в душі своїй». З роками чесноти його зростали, але ченцеві хотілося звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Божим. Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного,— говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов’я і справедливо вважався найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності […]

Читати

Казанська iкона Божої Матері

Казанська ікона Божої матері

Двадцять перше липня – день вшанування ікони Казанської Божої Матері. У 1579 в Казані дев’ятирічній доньці стрільця Данила Онучина Матроні з’явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землю ще при пануванні мусульман таємними сповідниками Православ’я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі була Богородиця і вказувала місце, де схована чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір’ю стали копати землю у вказаному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного набуття прибув на чолі духовенства архієпископ Єремія і переніс святий образ до найближчого храму в ім’я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресним ходом в Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іваном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпці – Йосиф і Микита. Список з ікони, явленої в Казані, […]

Читати

Свята Велика Княгиня Анастасія Київська

Преподобна Анастасія Київська

З кожною істинно віруючою людиною за життя відбувається кілька чудесних випадків, пов’язаних із церквою загалом або з деякими святими. Для мене черговим таким випадком було незаплановане потрапляння до мощей святої Анастасії Київської саме в день її пам’яті у 2013-му році. В ніч із четверга на п’ятницю мене мучала думка, що не потрапив на недільне богослужіння і що є духовна потреба сходити в церкву. Першою думкою була з’їздити до Лаври де саме цей час перебувають мощі Георгія Побідоносця. А другою, що коли я був в Києво-Покровському монастирі там багато йшлося про святу Анастасію Київську і що я нічого про нею не знаю. З цією думкою я швидко заснув. Прокинувся я майже в 4:30 ранку і стало ясно, що години 4 про сон немає бути мови.  З’явилась думка, що варто поїхати потаксувати, […]

Читати

Преподобні Іов і Феодосій Манявські

Іов та Феодосій Манявські

Схимонах Іов (Іоанн Княгиницький) народився в побожній православній родині в м. Тисмениці. Він вивчав Божий закон і світські «науки в Унівському монастирі, а згодом — у заснованій благочестивим князем Костянтином Острозькій академії, де швидко став учителем. Промислом Божим і повелінням князя Костянтина він із княжою милостинею прийшов на Святу гору Афон, де, побачивши аскетичне життя афонських старців, прийняв рішення стати ченцем. Повернувшись на короткий час додому та роздавши все своє майно убогим, Іов знову прийшов на Афон, де прийняв чернечий постриг з іменем Ієзекиїл. Протягом дванадцяти років він здійснював чернечий подвиг на Святій Афонській горі, де Господь звів його з подвижником з України Іоанном Вишенським. Обидва вони відзначалися вченістю, ревністю в православній вірі й суворим аскетичним життям. Почувши про укладення Берестейської унії та про зраду православної віри багатьма єпископами на […]

Читати

Сторінка 1 з 212