Колись до мене звернулась мати хресної моєї дитини. Вона намагалась в мене з’ясувати, чому її не допустили до святого Причастя після Сповіді. Із розмови мені не зрозуміла поведінка священика, але, можливо, і мати моєї хресної щось не договорювала.
Зараз, під час посту, люди доволі часто йдуть до Сповіді і Причастя. Для декого з наших читачів це буде перше таке таїнство. Тому ми пишемо про це знов і знов.
Добре пам’ятаю той день, коли після служби намісник нашого храму сказав, що відтепер братія буде більш суворо ставитись до причасників. В принципі, ми неодноразово писали про те, як поводити себе у храмі до і після Сповіді і Причастя.
І тоді не було сказано нічого нового, а намісник лише нагадав, що не можна причасникам виходити із храму до кінця літургії, і що приходити треба рівно на 7-му, або 10-ту ранку в залежності від того, на яку службу ви прийшли.
Комусь може здатися, що церква занадто сувора для починаючих віруючих. Але вона піклується саме про них! Про їхню душу, щоб людина, тільки но покаявшись у гріхах, і прийнявши святі дари, одразу знов не увійшла у гріх через пару хвилин.
Підготував Іван Чуперка