Статті в категорії ‘Традиції’

Великий покаянний канон св. Андрія Критського. Маріїне стояння

Марія Єгипетська та преподобний Зосима

На сайті cegolnya.uz.ua ми знайшли статтю про одну з характерних особливостей богослужіння Великого посту – читання чи спів Великого покаянного канону святителя Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту особливостей зовсім мало, а з буденних служб серед вірян найбільш популярні дні, коли читається канон св. Андрія Критського. Це особливе богослужіння на п’ятій седмиці Великого посту – так зване «Маріїне стояння». Це утреня четверга 5-ї седмиці, у парафіяльній практиці найчастіше її служать в середу ввечері. Окрім Великого покаянного канону, за цією службою читається житіє преподобної Марії Єгипетської як приклад справжнього навернення від безодні гріха до висот праведності. У практиці Східної Церкви цей канон прочитується частинами на великому повечір’ї з понеділка до […]

Читати

Чин Пасії

Чин Пасії

Чин Пасії є особливо зворушливою великопісною службою, укладачем якої є святий Петро Могила, митрополит Київський. Пасії відправляють у перші чотири п’ятниці (в деяких церквах з другої по п’яту) Великого Посту ввечері за числом страсних Євангелій (від чотирьох євангелистів – свв. Матфея, Марка, Луки та Іоана Богослова). Це особлива постова служба, яка яскраво розкриває вірним суть посту, а також суть хресних страждань Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Розп’яттям Своїм розіпни мене від світу з його спокусами та пожадливостями. Своїм Хрестом закрий мене від ворогів невидимих, що ловлять вони мою душу. Своїми ногами проколотими відверни ноги мої від усякої лукавої дороги. Руками Своїми проколотими стримай руки мої від усякого вчинку, для Тебе невгодного. Прицвяхований тілом, прибий цвяхами до страху моє тіло, щоб я відхилявся від злого, і чинив Тобі добре. Ти, […]

Читати

Свята на честь Чесного Хреста Господнього. Їх суть та відмінність

хрест

Свята церква 27 вересня відзначає Воздвиження Чесного Хреста Господнього — велике християнське дванадесяте (двонадесяте, двунадесяте) свято. Щоразу, читаючи молитви, уважно слухаючи церковний спів, християнин осіняє себе хрестом. Ця дія, що сприймається звичайним атрибутом християнства, несе глибокий і важливий зміст. Взагалі все, що ми робимо в плані церковного життя, важливе. Важливе в першу чергу для кожного християнина зокрема, адже у день, коли Господь спитає нас про те, як ми прожили час життя, ми відповідатимемо не про ближніх, не про чужі гріхи, а про те, чи вірили ми самі, чи діяли так, як вимагала того сповідувана нами на словах віра. Хрест Господній, як символ, неоднозначно сприймається не тільки представниками нехристиянських вірувань, але й самими християнами різних деномінацій. Свята Православна Церква, дотримуючись апостольської віри, святоотцівського вчення вшановує Хрест Христів, благоговійно поклоняючись йому, як […]

Читати

Хрестопоклонна неділя

хрест

У третю неділю посту свята Церква для збадьорення і підкріплення нашого духа наказує по-особливому почитати святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопоклонна неділя. Святий хрест має пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас звертається Ісус Христос: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною… Хто не несе хреста свого і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем” (Лк. 9, 23 і 14, 27). Хрестопоклонна неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасення, тією зброєю є святий хрест. І якраз цієї неділі хрест виступає перед нами як знамено сили, […]

Читати

Торжество Православ’я

православіє, ікона

На Помісному Константинопольському соборі в 842 році за імператриці Феодори і Патріарха Мефодія було остаточно відновлено і затверджено шанування святих ікон. На цьому соборі, з вдячності Господу Богу, який дарував Церкві перемогу над іконоборчою та іншими єресями, було встановлено свято Торжества Православ’я, яке відбулося у першу неділю Великого посту, і яке й досі відзначається у всьому православному світі.

Читати

Святий благовірний великий князь Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий

5 березня 1054 року (за новим стилем) упокоївся великий Київський князь Ярослав Мудрий. Керманич Києво-руської держави спочив згідно літопису у Федорову суботу першого тижня святого і великого посту 28 лютого 1054 року. В 2008 році на Ювілейному Помісному Соборі 11 липня князя Ярослава Мудрого було причислено до сонму святих. Відтепер в нашій Церкві його шанують як святого благовірного князя, пам’ять якому встановлена 5 березня за н. ст. Святий благовірний великий князь Київський Ярослав Володимирович, названий Мудрим, народився близько 983 р. і був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого, Хрестителя Руси. У п’ятирічному віці, разом з іншими братами, Ярослав був охрещений на святому джерелі поблизу нашого другого Йордану – Дніпра, з нареченням імені Георгій (Юрій) – на честь святого великомученика Георгія Побідоносця. За повелінням батька свого Володимира він навчався книжним […]

Читати

Початок Великого посту!

Піст. Великий піст

Дивно, скаже багато людей, чому ж радіти? А хіба ж не є щастям те, що під час Великого посту в людини з’являється можливість очиститись від скверни та своїх гріхів. Бо саме в ці 7 тижнів наступає духовна весна, під час якої в людини наступає можливість подивитись на себе із середини. За рік кожна людина настільки нагрішила, що це найкращий період щоб усвідомити свої гріхи і отримати прощу в Бога через сповідь. Переважна більшість християн, яким достатньо сповідатись раз на рік, роблять це під час Великого посту. Важливо усвідомити, що сповідь у гріхах це не просто формальне вибачення перед Богом (за посередництвом священика), а повне їх усвідомлення, та розуміння того, що за свідоме повторення цих гріхів покарання буде більш суворим ніж до сповіді. Також не треба забувати про те, що піст […]

Читати

Іверська ікона Божої матері

Іверська ікона Божої матері

25 лютого, 26 жовтня і в вівторок Світлого тижня вшановуємо Небесну Царицю заради Її ікони, яка іменується Іверською. Історія цієї ікони почалася у ІХ столітті в невеликому поселенні поблизу міста Нікеї за часів царювання імператора-іконоборця Феофіла (829 – 842 рр.). Одна благочестива жінка, вдова, що жила разом із своїм сином, зберігала вдома заповітний образ Божої Матері. Сталося, що про її духовний скарб стало відомо. Часи іконоборства були позначені зневажливим ставленням до священних зображень. Навіть більше того, за зберігання і вшанування ікон людину могли піддати жорстоким покаранням. Образи угодників Божих відбирали у віруючих, забирали із храмів, показово знищували, демонструючи зневагу, плюндрування святині. Але якщо християнська душа бачачи милість Божу до себе через благословення від ікони, твердо вірила у те, що поклоняється не рукотворному образу, не витвору людських рук, а Бога шанує, то […]

Читати

14 лютого – день пам’яті святого мученика Трифона, а не Валентина

трифон

Святий мученик Трифон народився в одній з областей Малої Азії – Фрігії, неподалік від міста Апамеї в селищі Кампсада. З юних років Господь дарував йому силу вигнання бісів і зцілення різних хвороб. Одного разу жителі його рідного села були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив піти шкідливих комах, що винищували хлібні злаки й спустошували поля. Особливо прославився святий Трифон вигнанням біса з дочки римського імператора Гордіана (238-244). Допомагаючи всім стражденним, він вимагав тільки однієї плати – віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зціляв їх. Коли на царський престол вступив імператор Декій (249-251), жорстокий гонитель християн, єпарху Килину було донесено, що святий Трифон сміливо проповідує віру в Христа й багатьох приводить до Водохрещення. Святий був схоплений і приведений на допит, під час якого він безбоязно висповідав […]

Читати

Неділя про блудного сина

блудний син

Щороку між неділями Митаря і фарисея та М”ясопусною Свята церква святкує Неділю блудного сина. Притча про блудного сина — одна з найвідоміших притч Ісуса Христа. Сюжет цієї пповісті, на думку багатьох вчених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Блудний син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога. І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді, і пристав до […]

Читати

Сторінка 1 з 9123456789