Чим ближче до посту, ти більше в людей, які тільки починають свій релігійний шлях, виникає запитань типу “що і в які дні можна їсти”.
Піст для православної людини — це сукупність добрих справ, щирої молитви, стриманості в усьому, в тому числі і в їжі. Піст тілесний необхідний для здійснення посту духовного; і той, і інший пости у своєму об’єднанні утворюють піст істиний, сприяючий духовному возз’єднанню тих, хто поститься з Богом. У дні посту (дні говіння) церковним уставом забороняється скоромна їжа — м’ясні та молочні продукти; риба дозволяється лише у деякі пісні дні. У дні суворого посту не дозволяється не тільки риба, але будь-яка гаряча їжа та їжа, приготована на рослинній олії, тільки холодна їжа без олії і непідігріте пиття (іноді називається сухоїдінням).
В Українській Православній Церкві чотири багатоденні пости, три одноденні і, крім того, піст у середу і п’ятницю (за вийнятком особливих тижнів) протягом усього року. Середа і п’ятниця встановлені на знак того, що в середу Христос був відданий Іудою, а в п’ятницю розіпнутий. Святий Афанасій Великий говорив: «Вирішуючи їсти скоромне в середу і п’ятницю, людина розпинає Господа». У літній та осінній м’ясоїди (періоди між Петровим і Успенським постами, і між постами Успенським і Різдвяним) середа і п’ятниця — дні суворого посту. У зимовий і весняний м’ясоїди (від Різдва до Великого Посту і від Великодня до Трійці) Статут дозволяє в середу і п’ятницю рибу. Риба в середу і п’ятницю дозволяється і тоді, коли на ці дні випадають свята Стрітення Господнього, Преображення Господнього, Різдва Богородиці, Введення Богородиці у храм, Успіння Пресвятої Богородиці, Різдва Іоанна Предтечі, апостолів Петра і Павла, апостола Іоанна Богослова. Якщо свята Різдва Христовогота Хрещення Господня потрапляють на середу і п’ятницю, то піст у ці дні відміняється. У навечір’я (напередодні, святвечір) Різдва Христового (зазвичай день строгого посту), що випало на суботу або неділю, дозволяється їжа з рослинною олією.
Суцільні седмиці (церковнослов’янською седмицею називається тиждень — дні з понеділка до неділі) означають відсутність посту в середу і п’ятницю. Встановлені Церквою як послаблення перед багатоденним постом або як відпочинок після нього.
Суцільні седмиці наступні:
1. Святки — з 7 до 18 січня (11 днів), з Різдва до Водохреща.
2. Митаря і фарисея — за два тижні до Великого Посту.
3. Сирна (масляна) — тиждень перед Великим Постом (дозволяється всю седмицю яйця, рибне і молочне, але вже без м’яса).
4. Великодня (Світла) — тиждень після Великодня.
5. Троїцька — тиждень після Трійці (тиждень перед Петровим постом).
Одноденні пости, крім середи і п’ятниці (дні строгого посту, без риби, але дозволяється їжа з рослинною олією):
1. Водохресний святвечір (навечір’я Богоявлення) 18 січня, день напередодні свята Хрещення Господнього. У цей день віруючі готують себе для прийняття великої святині — Агіасми — хрещенської святої води, для очищення і освячення нею на майбутньому святі.
2. Усікновення глави Іоанна Предтечі — 11 вересня. У цей день встановлено піст у пам’ять утримного житія великого пророка Іоанна і беззаконного його убивства Іродом.
3. Воздвиження Хреста Господнього — 27 вересня. Цей день нагадує нам про сумну подію на Голгофі, коли «нашого ради спасіння» постраждав на Хресті Спаситель роду людського. І тому цей день потрібно проводити в молитві, пості, скорботі про гріхи, в покаянномих родумах.
Багатоденні пости:
Великий Піст або Свята Чотиридесятниця
Він починається за сім тижнів до Святого Великодня і складається з Чотиридесятниці (сорок днів) і Страсної седмиці (тижня, що передує Великодню). Чотиридесятниця встановлена на честь сорокаденного посту Самого Спасителя, а Страсна седмиця — на спогад про останні дні земного життя, страждань, смерті та поховання Господа нашого, Ісуса Христа. Загальна тривалість Великого Посту разом зі Страсною седмицею — 48 днів.
Дні від Різдва Христового до Великого Посту (до масляної) називаються різдвяним або зимовим м’ясоїдом. Цей період містить три суцільні седмиці — Святки, Митаря та фарисея, Масляну. Після Святок по середах і п’ятницях дозволена риба, аж до суцільної седмиці (коли в усі дні тижня можна їсти м’ясо), що настає після «Неділі митаря і фарисея». У наступну після суцільної седмицю риба вже не дозволяється в понеділок, середу і п’ятницю, але ще дозволена рослинна олія. Понеділок — їжа з олією, середа, п’ятниця — холодна без олії. Ця установка має за мету поступове приготування до Великого Посту. Останній раз перед постом м’ясо дозволяється в «Неділю м’ясопусну» — неділю перед Масляною. У наступну седмицю — сирну (масляну) дозволяються весь тиждень яйця, риба, молочні продукти, але м’яса вже не їдять. Заговляются на Великий піст (останній раз їдять скоромну, за вийнятком м’яса, їжу) в останній день масляної — Прощенну неділю. Цей день ще називають «Неділею сиропусною».
Прийнято з особливою суворістю дотримувати першу і Страсну седмиці Великого Посту. У понеділок першої седмиці посту (чистий понеділок) встановлена вища ступінь посту — повне утримання від їжі (благочестиві миряни, що мають аскетичний досвід, утримуються від їжі і у вівторок). В інші седмиці посту: в понеділок, середу і п’ятницю — холодна їжа без олії, вівторок, четвер — гаряча їжа без олії (овочева, круп’яна, грибна), в суботу і неділю дозволяється рослинна олія і, якщо це необхідно для здоров’я, трохи чистого виноградного вина (але в жодному випадку не горілки). Якщо трапиться пам’ять великому святому (зі всенощною або полієлейною службою напередодні), тоді у вівторок і четвер — їжа з рослинною олією, понеділок, середу, п’ятницю — гаряча їжа без олії. Дізнатись про свята можна в Типіконі або Слідуваному Псалтирі. Риба дозволяється двічі за весь піст: у Благовіщення Пресвятої Богородиці (якщо свято не випало на Страсну седмицю) і у Вербну неділю. У Лазареву суботу (субота перед Вербною неділею) дозволяється рибна ікра. У п’ятницю Страсного тижня прийнято не приймати ніякої їжі до винесення плащаниці (наші предки в Страсну п’ятницю взагалі не споживали їжі).
Світла седмиця (тиждень після Великодня) — суцільна — скоромне дозволяється в усі дні тижня. Починаючи з наступного тижня після суцільної аж до Трійці (весняний м’ясоїд) дозволяється риба по середах і п’ятницях. Тиждень між Трійцею і Петровим постом — суцільна седмиця.
Петрів або Апостольський піcт
Починається піст через тиждень після Святої Трійці і закінчується 12 липня, в день святкування пам’яті святих апостолів Петра і Павла. Встановлений на честь святих апостолів і на спогад про те, що святі апостоли по зішестю на них Святого Духа розійшлися по всіх країнах з благою вістю, перебуваючи завжди в подвигу посту і молитви. Тривалість цього посту в різні роки різна і залежить від дня святкування Великодня. Найкоротший піст триває 8 днів, найдовший — 6 тижнів. Риба у цей піст дозволяється, крім понеділка, середи і п’ятниці. Понеділок — гаряча їжа без олії, середа і п’ятниця — суворий піст (холодна їжа без олії). У решту днів — рибні, круп’яні, грибні страви з рослинною олією. Якщо трапиться пам’ять великому святому у понеділок, середу або п’ятницю — гаряча їжа з олією. На свято Різдва Іоанна Предтечі (7 липня) за Статутом дозволяється риба. У період від закінчення Петрового посту до початку Успенського (літній м’ясоїд) середа і п’ятниця — дні суворого посту. Але якщо на ці дні випадуть свята великого святого з всенощною або полієлейною службою напередодні, то дозволяється їжа з рослинною олією. Якщо ж на середу і п’ятницю попадають храмові свята, то дозволяється і риба.
Успенський піст (з 14 по 27 серпня)
Встановлений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Сама Божа Матір, готуючись відійти у вічне життя, постійно постилась і молилась. Нам же, духовно немічним і слабким, тим більше слід якомога частіше вдаватися до посту, звертаючись до Пресвятої Діви за допомогою у всякій нужді і скорботі. Цей піст триває всього два тижні, але за суворістю рівнозначний Великому. Риба дозволяється лише у день Преображення Господнього (19 серпня), а якщо кінець посту (Успіння) припаде на середу або п’ятницю, то цей день також рибний. Понеділок, середа, п’ятниця — холодна їжа без олії, вівторок і четвер — гаряча їжа без олії, субота та неділя — їжа з рослинною олією. Вино в усі дні забороняється. Якщо трапиться пам’ять великого святого, тоді у вівторок і четвер — гаряча їжа з олією, понеділок, середа, п’ятниця — гаряча їжа без олії.
Статут про їжу по середах і п’ятницях у період від закінчення Успенського посту до початку Різдвяного (осінній м’ясоїд) такий же, як і в літній м’ясоїд, тобто по середах і п’ятницях риба дозволена лише у дні дванадесятих і храмових свят. Їжа з рослинною олією у середу і п’ятницю дозволена лише в тому випадку, якщо на ці дні випали свята пам’яті великому святому зі всенощною або з полієлейною службою напередодні.
Різдвяний (Пилипів) піст (з 28 листопада по 6 січня)
Цей піст встановлено до дня Різдва Христова, щоб ми очистили себе в цей час покаянням, молитвою й постом і з чистим серцем зустріли Спасителя, що з’явився у світ. Іноді піст цей називають Пилипівкою, на знак того, що він починається після дня святкування пам’яті апостола Пилипа (27 листопада). Статут про їжу в цей піст збігається зі статутом Петрового посту до дня святителя Миколая (19 грудня). Якщо свята Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня) і святителя Миколая випадають на понеділок, середу або п’ятницю, то дозволяється риба. Від дня пам’яті святителя Миколая до свята Різдва, яке починається 2 січня, риба дозволяється тільки в суботу і неділю. Напередодні ж Різдва Христового піст додержують, як у дні Великого Посту: риба забороняється в усі дні, їжа з олією дозволяється тільки в суботу і неділю. У навечір’я Різдва (святвечір), 6 січня, благочестивий звичай вимагає не споживати їжі до появи першої вечірньої зірки, після чого прийнято куштувати кутю — варені в меду зерна пшениці або відварений рис з родзинками. Святвечір є ще й перед святом Хрещення Господнього. У цей день (18 січня) також прийнято не куштувати їжі до прийняття Агіасми — хрещенській святої води, освячувати яку починають вже в сам день святвечора.
Я прочитала в біблії що неможна їсти свинне мясо ви можете мені щось написати по цьому питанні?
Бог говорить нам про тих тварин, які можна вживати в їжу, а також про те, м’ясо яких є не можна.
Левит 11:4-8 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копита: верблюда, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, – нечистий він для вас. І тушканчика, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, – нечистий він для вас. І зайця, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, – нечистий він для вас. І свині, бо вона має розділені ратиці, і має ратиці роздвоєні розривом, та жуйки не жує, – нечиста вона для вас. Їхнього м’яса не будете їсти, а до їхнього падла не будете доторкатися, нечисте воно для вас.
Повторення закону 14:7-8 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, – нечисті вони для вас
Написано у Бібліїї, що для Бога все є чисто та ля Ньго не має значення, що їсть людина, але з яким серцем він відноситься до всіх та до всого.
З повагою.
Так, Ви абсолютно праві. Піст – це, найперше, самовдосконалення в Бозі, боротьба зі своїми вадами, любов та повага до ближніх і всього, що навколо нас. Стримування в їжі повинно тільки допомогти нам в цьому, стати фізичним чинником цього процесу, але, ні в якому разі, не головним!