Ісус Христос – Син Божий

Ісус Христос

Ісус Христос (грец. Ἰησοῦς Χριστός; Ісус з Назарету; точно невідомо, між 7 до н.е. та 1 до н.е. — між 26 н.е. та 36 н.е.) Згідно християнської традиції (* 25 грудня 1 до н.е. Вифлеєм — †33 н.е. Єрусалим – на третій день воскрес) — центральна фігура у християнстві, більшість людей, які вважають себе християнами вірять, що це Бог, який втілився як людина, щоб дати всім людям Спасіння. Згідно мусульманського віровчення є одним з найбільших пророків. Ім’я Ісус походить з грецької мови Іесоус, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської Єшуа, або Йошуа, або ще Єгошуа і означає «Яхве є спасінням», «Сущий є спасінням», «Життя є спасінням».

Постать Ісуса Христа в християнському віровченні

У Християнстві Ісус Христос перебуває в центрі віровчення. Для більшості християнських конфесій і більшості християн по всьому світу беззаперечним авторитетом є Біблія. Тобто все що написане в цій книзі сприймається на віру і не потребує ніяких доказів. В Біблії життя і вчення Ісуса Христа викладене в чотирьох канонічних Євангеліях – від Матвія, від Марка, від Луки та від Іоанна, які входять в Новий Заповіт. Крім цього основним постулатом віри є догмат про Святу Трійцю.

За християнським вченням Ісус Христос є Месія, Спаситель та Відкупитель людства з ярма гріха. Бог-Син в Святій Трійці. Поєднання в особі Христа Божого й людського являє собою поєднання людської природи, Божої природи і Божої Особи. Розглядаючи Ісуса Христа як Сина Божого, Християнська церква, в той же час, вважає Ісуса рівним із Богом-Отцем.

Деякі релігійні течії (наприклад свідки Єгови, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів), які самі себе вважають християнськими, мають вчення про Ісуса Христа, яке суттєво відрізняється від прийнятого більшістю християнських конфесій. Наприклад: Свідки Єгови вважають Ісуса Христа Сином Божим, однак не вважають його рівним Богові.

Пророцтва

Про Його народження, прихід та розп’яття пророкували та заповідали Мойсей та старозавітні пророки. У Старому Заповіті є близько 300 пророцтв про перше пришестя Христа і з 500 про другий прихід — всі написані сотні років до Різдва Христового. П’ята книга Мойсея (Повторення Закону), авторство якої традиційно приписуєтся Мойсею, що жив і творив між 1500 і 1300 рр. до народження Христа, містить далекосяжне пророцтво про Христа Месію: “Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім’ям, Я покараю того”. (Повт. Зак. 18:18-19).

Пізніш із кінцем 8 ст. до народження Христа, за царювання Єзекії пророк Ісая знову провіщав про Нього: “Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив…А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!” (Ісаї 53:4-6). Потім Пророк Захарій, що жив і пророкував в Єрусалимі у 520 — 518 до Різдва Христового, за царювання Дарія, теж предвіщав про розп’яття Христа: “І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем”. (Зах. 12:10).

Різдво у Вифлеємі

Ісус народився від Діви Марії, яка не знала чоловіка, від Духа Святого. З Марією одружився Йосип із царського роду Давида. Виявивши, що вона вагітна, хотів таємно відпустити (за законом Мойсея блуд карався побиттям камінням), але вночі йому явився ангел і сказав «… не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого» (Матвія 1:20). Йосип послухався. Месія Ісус народився в яслах у Вифлеємі, в Юдеї, як передвіщав пророк Михей (Мих 5:2), за часів правління юдейського царя Ірода і римського імператора Августа, що правив у 27 до н. е. — 14 рр. н. е.. Малюка назвали Ісусом, як заповідав ангел. Ісус до 30 років був на послуху батьків і жив разом з ними в Назареті у Галілеї, тому Його часто називають Ісус Назарянин.

Служіння, учні, дивовижні діла та Нагірна Проповідь

З цього часу почалося Його служіння. Він прийняв водне хрещення від Іоана Хрестителя і оселився в Капернаумі на березі Генісаретського озера, що у північній частині сучасної держави Ізраїль. Відбув 40 днів у пості в пустелі, де був спокушуваний від диявола, але устояв. Зібрав 12 учнів (Симон Петро і його брат Андрій, Яків син Зеведеїв та його брат Іван, Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій, Яків син Алфеїв, Тадей, Симон Кананіт, та Юда Іскаріот, який і зрадив Його і котрого замінив Маттій). В Об’явленні Івана говориться, що 12 учнів Христа судитимуть 12 племен Ізраїля. Ці ж 12 апостолів розповсюдили Благу вість про Христа по землі (один з них Андрій проповідував в Скифії (теренах України). Ісус Христос учив народ, преобразився на горі Табор, зціляв хворих, виганяв бісів, воскресив Лазаря.

Нагірна Проповідь Ісуса Христа заклала основи християнського вчення з його двома найважливішими заповідями: любові Бога — і любові ближнього як самого себе. У Нагірній Проповіді Ісус закликав до прощення і любові ворогів: “Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує”. (Матвія 5:43-44). У Нагірній Проповіді Ісус теж промовив знамениті 9 Блаженств. (Матвія 5:1-12) Він також застерігав проти всякої зажерливості та лицемірства.

Перед смертю Ісус Христос заповів своєму учневі Петру, що на ньому Він збудує Церкву й ворота пекельні її не подолають (Матвія, 16:13-20), а також ствердив: «Небо і земля минуться, а слова мої не минуться» (Матвія 24:35).

Самопожертва та розп’яття Христа

Правляча церква (юдеї) від заздрощів хотіла вбити Його, проте не знаходила в Ньому вини. Один із його учнів Юда Іскаріот за 30 срібняків зрадив Його (деякі течії вважають, що він носив при Христі касу й крав із неї. Свій гріх Іуда не сповідав, тому мав доступ сатани й загинув — гріх його не простився).

Ісуса схопили й бичували. Понтій Пілат, не знайшовши вини, вирішив розіп’яти Ісуса на вимогу народу: Його розп’ято на горі Голгофі між двома розбійниками, під час правління римського імператора Тиверія (26 — 37 н. е.). Кості залишилися цілі, поховано Його у гробі багатого. Смерть Ісуса Христа супроводжувалась надприродними ознаками, як пише Євангеліє: “А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав… І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із’явились. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!” (Матвія 27:50-54).

З точки зору християнського віровчення так само як старожитній Мусій врятував євреїв з неволі єгипетської, так само Спаситель врятував все людство з полону гріха. Саме на цьому заснована ідея святкування християнської новозавітної Пасхи (Великодня) відповідника Пасхи старозавітної.

Завдяки жертвенній смерті Ісуса Христа кожна людина отримала можливість спасіння: вірою в те, що Син Божий Ісус Христос, як Святий Агнець, постраждав та помер за гріхи людські. Раніш вибраним народом Божим був Ізраїль, — а самопожертва Христа відкрила двері спасіння й святості поганам. Саме тому розп’яття Христа вважаєтся перемогою над владою гріха та диявола, який через гріх мав владу над грішниками. Через святе таїнство причастя, для очищення від гріха церква причащає вірних християн освяченими дарами — тілом та кров’ю Ісуса Христа під видом хліба й вина. Коли в старозавітні часи людина очищувалася від гріха принесенням жертви у храмі, то із приходом і розп’яттям Христа людина отримує оправдання й очищення від гріха вірою у викуплення Кров’ю Христа.

Воскресіння та Вознесіння

Ісус Христос воскрес на третій день. Євангеліст Матвій описує це так: “Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшли дві жінки-мироносиці (Марія Магдалина та інша Марія) побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А янгол озвався й промовив жонам-мироносицям: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілею, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони (жони-мироносиці) ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!” (Матвія 28:1-10).

По тому воскреслий Ісус явився учням в Галілеї кажучи: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.” (Матвія 28:18-20) — велівши їм проповідувати слово Його усьому світу. По 40 днях Ісус на очах учнів вознісся на небо, обіцяючи повернутися таким же способом. Євангеліст Марко описує з’явлення Христа по воскресінні та Його Вознесіння ось як: “Нарешті, Він з’явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли що смертодійне вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде! Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.” (Марка 16:19-28).

Дії Святих Апостолів говорять, що під час Вознесіння Христа, присутнім учням з’явились два мужі в білій одежі, без сумніву ангели: “І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей… А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” (Дії 1:9-11).

Другий Прихід та День Судний

“Друге пришестя означає кінець світу — і буде для того, щоб забрати церкву й судити світ. Часу пришестя не знає ніхто, крім Бога-Отця” Мар.13:32
Про день же той, чи час, ніхто не знає, ні янголи небесні, ні Син, але тільки Отець. Про Його другий прихід пише Іван Богослов в Об’явленні: “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь! Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!”. (Об’явл. 1:7-8), повторюючи в останньому розділі Об’явлення: “Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.” (Об’явл. 22:12).

Щодо Свого другого приходу та ознаки цього Сам Ісус говорив наступне:
“А коли скажуть вам: Ось Він у пустині — не виходьте, Ось Він у криївках — не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли. І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Янголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!” (Матвія 24:26-33).

Ісус теж засвідчив, що наприкінці світу з’явиться багато фальшивих пророків, які намагатимуться звести при можливості навіть і вибраних. Апостол Павло, котрому Христос явився дорогою в Дамаск і велів благовістити Його Євангелію, настановляв Солунян не жахатися передчасно, щоб не бути легко зведеним, бо перед приходом Христа з’явиться відступник — Антихрист, що видаватиме себе за Бога: “Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній. Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме”. (2 Послання Св Ап. Павла до Солунян 2:1-4).

Ісус Христос і його вчення в Україні

Християнство в Україні завжди було головною релігією. Протягом віків християнство, як вчення Бога живого, відігравало винятково важливе значення у багатьох країнах світу, зокрема в Україні. Підтвердженням цьому є багато документів. Так ще в універсалі часів Богдана Хмельницького читаємо наступні слова: «Одвічна мудрість, роздаючи шляхи загального співжиття, сама заборонила заподіювати лихо тим, хто творить добро, коли наказала приймати прихильних дружнім серцем і привела для цього відповідне порівняння, що не годиться, щоб за рибу вужа, за хліб камінь та інші лихі речі мав одержувати той, хто творить добрі діла. Ще найвищий творець і правитель підсонячного світу навчав такої поведінки та закладав такі найпевніші правила взаємної щирості і приязні — добром віддавати за добро; тому жодному, створеному його ласкою, не годиться інакше поводитися зі своїм ближнім, якщо він бажає уникнути Божої кари і людського осуду за відхилення від спасенного шляху.»

Ісус Христос – Син Божий
5 votes, 4.40 avg. rating (89% score)

Сподобалось? Розкажіть про це іншим:

1 коментар до “Ісус Христос – Син Божий”

  1. Артем 23/01/2012

    Чудова і дуже глибока стаття! Дякую!

Залишити коментар