×

читець

читець

читець і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов’язок читати під час богослужінь з усіх священно-богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност