×

Євангеліє

Євангеліє

Єванге́ліє або Благові́сть, Благові́щення (від грец. εύαγγέλιον — добра звістка, добра новина) — 1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії. 2) Переносно — книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось. У своєму первинному значенні «Євангеліє» Читати далі …

Єрусалим

Особливе місто не тільки для християн, але й для мусульман та іудеїв. Для нас це місто важливе тим, що тут знаходиться Храм Гробу Господнього, Голгофа, печера Йосипа, Гетсиманський сад, будинок, де мешкали Богоматір та апостол Іоанн і ще кілька сотень знакових для християн Читати далі …

Ігумен

(грецьк. «ведучий», «той, хто веде за собою») – в давнину – начальник монастиря. Раніше ігумен не обов’язково був священиком, але згодом встановилася практика обирати ігуменів із числа ієромонахів. У наш час ігуменство дається в нагороду чернечому священству (відповідає протоієреєві в білому духівництві) і Читати далі …

Інок

(слов. «інший» – самотній, інший) – інша назва монаха, буквальний переклад із грецького. Інокиня – черниця, монахиня.

Іоан Ліствичник

Ім’я цього святого в Україні інтерпретують ще як Іоанн, Іван, Йоан, а прізвище ще як Лествичник, Ліствічник і Листвичник. Але ми, опираючись на одну книгу Прп. Іоан Ліствичник. “Ліствиця духовна” (переклад українською Митрополита Чернівецького Данила та ієромонаха Йосифа (Зеліско)) та наукової роботи Світлани Читати далі …

Іоанн Руський

Святий Іоанн народився в 1690 році, за часів Гетьманщини, в козацькій родині на Полтавщині. Досягнувши повноліття, вступив в Козацький полк. У 1711 в битві під Азовом потрапив в полон до турків. У полоні Іоанн був проданий в рабство турку Аги, начальнику кінноти, що Читати далі …

агіасма

1. Вода, над якою здійснено обряд освячення; свячена вода; свята вода; 2. агіасма велика Те саме, що вода богоявленська

Агнець

див. Агнець євхаристійний

Агнець євхаристійний

Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора

алилуарій

1. Вірш псалма, який виконують на Літургії після читання Апостола перед читанням Євангелія й супроводжують приспівом “алилуя”; алилуя; заст. азматик; 2. Приспів “алилуя”

алилуя

Те саме, що алилуарій 1; Приспів кондака акафиста

Амінь

(дав.-гр. ἀμήν, від івр. אמן‎, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції лат. amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини. Часто використовується у давніх сказаннях і повістях, народних замовляннях, у заклинаннях і т. ін. Читати далі …

аналой

і заст, аналогій, аналагіон, розм. налой. Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп’яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець

анафора

Те саме, що канон евхаристійний; Частина Літургії вірних, під час якої відбувається переосутнення та піднесення Святих Дарів; див. Агнець; див. антидор; див. воздух

Апостол

(грец. απόστολος, «посланець») — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства. У Новому Завіті є два основні значення терміна «апостол». У найширшому, загальному розумінні, будь-яка людина, котра може бути посланою Богом через Читати далі …

Беатифікація

Акт зарахування особи до лику блаженних. Була визнана офіційною категорією канонічного права папою Урбаном VIII у 1653 році. З VIII століття право беатифікації належить винятково Папі Римському.

Блаженний

Місцевий святий. У цих місцевостях на його честь можна будувати храми. Блаженний — це підтвердження, що перебуває у царстві небесному. Через його посередництво можна просити ласк у Бога.

Божа матір

Богородиця. Діва Марія. Матір Божа. Матір Світла. І ще кілька десятків слів та словосполучень, які при розмові чи читанні одразу асоціюються з однією людиною – Божою Матір’ю. В бесідах з людьми Вона завжди дотримувалася благопристойності та поваги, контролювала свої емоції; одяг її був Читати далі …

Візантійська імперія

Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, східна частина Римської імперії. У староруських і старослов’янських літописах також вживаються назви Християнське і Грецьке царство. Ще одна назва цієї держави — Романія, Читати далі …

Візантія

Віза́нтія (дав.-гр. Βυζάντιον, лат. Byzantium, тур. Byzantion) — місто на європейському березі Босфора — в місці, де він поєднується з затокою Золотий Ріг. Заснований в 660 року до нашої ери[1] мегарцями на чолі з Бізасом (Бізантом), який і дав місту своє ім’я.

Влахерн

Колись це було передмістя Константинополю. Потім місто розширилось на Північний Захід вздовж заливу Золотий Ріг і поглинуло Влахерн. Саме в цьому мікрорайоні Стамбулу (турки називають його Фенер) відбулося чудо Покрову Богородиці. Найчастіше називається дата 860 рік, і що захистила тоді Богородиця Константинополь від Читати далі …

воздух

Велика хустка, якою після проскомидії, а також після великого входу накривають разом потир і дискос; покрив; великий покрівець; заст. аер

Вознесіння Господнє

Вознесі́ння Госпо́днє (Вшестя) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні. З цього приводу народне прислів’я каже: «Не прийдеться в Читати далі …

Воскресіння

Віра у всезагальне тілесне «воскресіння мертвих» (11-й член Нікео-Царгородського Символу віри: грец. Προσδοκῶ ἀνάστασιν νεκρῶν) з’єднаються з очікуваним другим пришестям Ісуса Христа для здійснення суду над усіма людьми, що живуть і коли-небудь жили. Необхідність відновлення тіл богословськи обґрунтовується наступним: Тіло складає необхідну частину Читати далі …

Вшестя

Вознесі́ння Госпо́днє (Вше́стя) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні. З цього приводу народне прислів’я каже: «Не прийдеться в Читати далі …

Горіховий Спас

29 серпня за новим стилем – день Горіхового Спасу. Він співпадає із перенесенням із Едесси  в Константинополь Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа. Ця подія сталася в 944 році.

Дванадесяті свята

Головні свята для кожного християнина грецького обряду. 1) Різдво Христове – 7 січня; 2) Богоявлення. Хрещення Господнє — 19 січня; 3) Стрітення Господнє — 15 лютого; 4) Благовіщення Пресвятої Богородиці — 7 квітня; 5) Вхід Господній до Єрусалиму — неділя перед Великоднем — Читати далі …

  • 1
  • 2
  • 4