×

агіасма

агіасма

1. Вода, над якою здійснено обряд освячення; свячена вода; свята вода; 2. агіасма велика Те саме, що вода богоявленська

Агнець

див. Агнець євхаристійний

Агнець євхаристійний

Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора

алилуарій

1. Вірш псалма, який виконують на Літургії після читання Апостола перед читанням Євангелія й супроводжують приспівом “алилуя”; алилуя; заст. азматик; 2. Приспів “алилуя”

алилуя

Те саме, що алилуарій 1; Приспів кондака акафиста

Амінь

(дав.-гр. ἀμήν, від івр. אמן‎, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції лат. amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини. Часто використовується у давніх сказаннях і повістях, народних замовляннях, у заклинаннях і т. ін. Читати далі …

аналой

і заст, аналогій, аналагіон, розм. налой. Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп’яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець

анафора

Те саме, що канон евхаристійний; Частина Літургії вірних, під час якої відбувається переосутнення та піднесення Святих Дарів; див. Агнець; див. антидор; див. воздух

Апостол

(грец. απόστολος, «посланець») — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства. У Новому Завіті є два основні значення терміна «апостол». У найширшому, загальному розумінні, будь-яка людина, котра може бути посланою Богом через Читати далі …