1. Вода, над якою здійснено обряд освячення; свячена вода; свята вода; 2. агіасма велика Те саме, що вода богоявленська
агіасма велика
див вода богоявленська
агіомнисія
див. поминання
Агнець
див. Агнець євхаристійний
Агнець євхаристійний
Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора
Агнець літургійний
див. Агнець євхаристійний
аер
див воздух
алилуарій
1. Вірш псалма, який виконують на Літургії після читання Апостола перед читанням Євангелія й супроводжують приспівом “алилуя”; алилуя; заст. азматик; 2. Приспів “алилуя”
алилуя
Те саме, що алилуарій 1; Приспів кондака акафиста
Амінь
(дав.-гр. ἀμήν, від івр. אמן, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції лат. amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини. Часто використовується у давніх сказаннях і повістях, народних замовляннях, у заклинаннях і т. ін. Читати далі …
анагност
див. читець
аналагіон
див. аналой
аналогій
див. те саме що і аналой
аналой
і заст, аналогій, аналагіон, розм. налой. Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп’яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець
анафора
Те саме, що канон евхаристійний; Частина Літургії вірних, під час якої відбувається переосутнення та піднесення Святих Дарів; див. Агнець; див. антидор; див. воздух
Андрій Критський
660 – 16 липня 740. Візантійський ритор та гімнограф.
Апостол
(грец. απόστολος, «посланець») — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства. У Новому Завіті є два основні значення терміна «апостол». У найширшому, загальному розумінні, будь-яка людина, котра може бути посланою Богом через Читати далі …