(грецьк. «ведучий», «той, хто веде за собою») – в давнину – начальник монастиря. Раніше ігумен не обов’язково був священиком, але згодом встановилася практика обирати ігуменів із числа ієромонахів. У наш час ігуменство дається в нагороду чернечому священству (відповідає протоієреєві в білому духівництві) і звичайно не пов’язується з обов’язками керуванні монастирем. Ігумен, що є начальником монастиря, має право носіння посоху.